Військовий з ТЦК розповів про поранення на фронті, мобілізацію та реакцію чоловіків на вручення повісток

02.05.2024, 11:23 telegraf.in.ua

Якщо військові на фронті викликають в українців повагу та вдячність, то людей у формі на вулицях міст, далеких від лінії бойових дій, часто сприймають інакше. Особливо військовослужбовців у складі патруля територіального центра комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які перевіряють військово-облікові документи та вручають чоловікам повістки. У соцмережах щодня з’являються пости, заклики та відеоролики різних провокацій стосовно військових з ТЦК, серед яких багато фронтовиків після поранень та захворювань. Це дає потрібні матеріали для російської пропаганди, яка активно розповсюджує в українському інформаційному просторі дезінформацію та наративи проти проведення мобілізації та роботи ТЦК, сподіваючись створити підґрунтя для деморалізації, громадських конфліктів, розбрату та розколу в українському суспільстві. Російська дезінформація у Facebook — головні теми ІПСО та способи їх просування «Кременчуцький Телеграф» розповідав про капітана Андрія Микитенка з 2-го відділу Кременчуцького районного ТЦК та СП (м.Глобине), який на війні вже десятий рік. Батько чотирьох дітей пройшов шлях від сержанта до капітана. Командував протитанковим взводом, який 1,5 року нищив на фронті бронетехніку ворога. Захищав Київщину, Донеччину та Луганщину, звільняв від ворога Харківщину. Отримав кілька контузій та восени минулого року за станом здоров’я був переведений до Кременчуцького РТЦК. Андрію Микитенку доводилося кілька разів виходити на вулиці міста для вручення повісток, після чого в офіцера залишилися дуже неприємні спогади. Десятий рік на війні: Андрій Миколенко з Кременчуцького РТЦК розповів, як нищив російські танки Цього разу наше видання розповість про батька трьох дітей, старшого солдата Олександра Мацько, який захищає нас на російсько-українській війні також з 2015 року. На фронті він отримав важке поранення й зараз проходить службу в роті охорони Полтавського ТЦК та СП. Виходити на патрулювання вулиць міста йому приходиться щодня без жодного вихідного з моменту переведення до ТЦК. Щоб поповнити частини, які тримають оборону на фронті, працівники ТЦК вимушені виходити на вулиці Олександр Мацько родом з Полтави. З 40 років свого життя понад 10 років він захищає Україну. В молодості відслужив 1,5 року строкової служби, закінчив історичний факультет університету, але обрав для себе цивільну професію промислового альпініста. Одружився, народилося троє дітей. Здавалося б, в житті мав усе, що потрібно для щастя. Та 10 років тому Росія підступно вдерлася в Україну. Почалася російсько-українська війна і він не зміг залишитися осторонь — добровільно пішов захищати Україну у 2015 році. Брав участь в Антитерористичній операції як штурмовик-розвідник батальйону спеціального призначення Нацгвардії «Донбас». Потім довелося служити у 58-й окремій мотопіхотній та 72-й окремій механізованій бригадах на посадах розвідника, водія та водія БТР. А повномасштабна війна застала старшого солдата Мацько у лавах 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. У лютому 2022 року його підрозділ виконував бойові завдання під Горлівкою на Донеччині. Завданням Олександра тоді було перевезення розвідгруп на передній край оборони та їх вогнева підтримка під час бою. Якщо Україна програє у війні «буде одна велика Буча»: експерт про єдину альтернативу мобілізації Під час служби в АТО/ООС захиснику України щастило — жодного поранення. Та у травні 2022-го він підірвався на протитанковій міні. А перед тим ледь не потрапив у полон. А у бою під селом Кам’янка Ізюмського району навесні 2022 року він втратив свій БТР, на якому вивозив з поля бою поранених побратимів. Крім того, їхня група потрапила в оточення. З оточенні десантники виходили вночі пішки. З собою несли поранених на ношах, серед яких був молодий хлопець з двома кульовими пораненнями — одна куля влучила під серце. За вихід з оточенні він був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За зразкову службу». Згадуючи весну 2022 року, він зазначив, що тоді в його підрозділі взагалі не залишилося броньованої техніки — уся була розбита ворожими обстрілами. І старший солдат Олександр Мацько воював як розвідник-штурмовик. А за місяць надійшла допомога від волонтерського фонду — пікапи Nissan Navara. Тоді він пересів на позашляховик й продовжив виконувати звичні бойові завдання — доставку на передній край бійців, боєкомплекту, провізії, а звідти забирав поранених та загиблих. В одній з таких поїздок біля села Довгеньке під Ізюмом, автівка Олександра підірвалося на ПТМ-1 — протитанковій магнітній міні дистанційного мінування. Через підрив на протитанковій міні Олександр Мацько отримав множинні осколкові поранення обох ніг та мінно-вибухову травму — контузію і закриту черепно-мозкову травму. В одній нозі лікарі нарахували щонайменше 52 осколки, інша нога сильно обгоріла. Довелося пережити дві пересадки шкіри й декілька операцій. Проте, видалити усі осколки лікарям не вдалося — вони досі залишаються у ногах. Якщо металеві осколки виявили на рентгені та видалили, то маленькі уламки скла та пластика у нозі знайти не так легко. Майже рік він проходив складне лікування та реабілітацію, а потім повернувся на військову службу. Пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК), яка визнала його непридатним до служби в ДШВ та встановила інвалідність III групи. Оскільки в такому випадку військовослужбовці мають право перевестися на службу за місцем проживання, Олександр обрав Полтавський ОМТЦК та СП та перевівся в його роту охорони. У складі групи оповіщення ТЦК Олександру доводиться щодня видавати військовозобов’язаним повістки у громадських місцях та пояснювати, що їм потрібно прибути до ТЦК та СП для оновлення військово-облікових даних. За його словами, ця робота не така проста і потребує від військовослужбовців дуже серйозної витримки. Адже багато людей на вручення повісток реагують нервово, дехто намагається усіляко ухилитися від мобілізації, знаходять всілякі виправдання своїй поведінці, інколи проявляють агресію та хамство у бік військових, а частіше просто тікають. Кременчуцький РТЦК вручає повістки за місцем проживання та роботи, а ухилянтів притягує до відповідальності Буває, що й погрожують, хоча випадків фізичного спротиву за час патрулювання, за словами Олександра, не було. А військові мусять стримувати свої емоції та все робити у рамках закону й так, щоб не допустити конфліктної ситуації, відео про яку потім будуть використовувати російські пропагандисти проти України — щоб дискредитувати Збройні Сили України та процес мобілізації. На питання, чи доводилося брати участь, чи бачити насильне доставляння військовозобов’язаних у «бусіках» до ТЦК, про що зараз багато пишуть в соцмережах, Олександр категорично заперечив. Він додав, що в інтернеті, вірогідно з подачі російських спецслужб, періодично поширюється інформація, що в ТЦК когось побили. Та в Полтаві, наголошує Олександр, такого ніколи не було. Усі, хто зараз виконує заходи оповіщення громадян, мають бойовий досвід й переведені до ТЦК за станом здоров’я. Щоранку перед виходом на патрулювання їх інструктують, як уникати фізичних контактів та словесних конфліктів. Повістки у громадських місцях Кременчука продовжать роздавати поки буде тривати мобілізація На питання, чи буває, що допомагати в проведенні оповіщення та мобілізації приїжджають військовослужбовці з ТЦК інших областей, Олександр одразу посміхнувся. Він також зазначив, що поліція допомагає ТЦК у виконанні завдань з оповіщення військовозобов’язаних та розшуку ухилянтів. Зараз військові патрулі ТЦК виходять на оповіщення у громадські місця, за місцем проживання та роботи тільки зі співробітниками поліції. Командир «Айдару» пояснив, яка користь від примусово мобілізованих та що відбувається на війні з ухилянтами У серпні 2023 року Олександр Мацько проти власної волі став «зіркою» Тік-Току. Тоді широкого розголосу набув інцидент зі скандальним блогером — полтавським фітнес-тренером Романом Заволокою, який цілеспрямовано шукав у місті групи оповіщення ТЦК та СП, щоб зняти відео, як він ображає та принижує військовослужбовців. І потім виставляв ці відео у соцмережі. СБУ та Нацполіція затримали у Полтаві провокатора, який принижував військових та плювався в їх бік Заволока і того разу намагався спровокувати військовиків, принижував та ображав їх словесно, а потім плюнув у бік Олександра Мацька. Старший солдат згадує, як йому тоді вдалося утримати себе в руках. Щодо провокатора Романа Заволоки відкрито декілька кримінальних проваджень і зараз тривають судові засідання, на одному з яких Олександр давав свідчення у суді. Зазначимо, що за повідомленням речника Полтавського обласного ТЦК та СП, Роману Заволоці інкримінують важкі статті Кримінального кодексу, на кшталт перешкоджання діяльності ЗСУ, погроз військовослужбовцям, заперечення російського вторгнення та глорифікації дій країни-агресора. За все це, скоєне в умовах воєнного стану, фітнес-блогер може потрапити за ґрати на 8 років. Чому полтавський фітнес-блогер Заволока, який провокував військових, уникне мобілізації Олександр розповів, що усі знайомі у Полтаві ставляться до нього з повагою. Серед них ще не всі мають бойовий досвід, але багато хто звертається до нього за порадами — як підготуватися до військової служби, як знайти посаду відповідно до цивільного фаху тощо. Є й такі хто не служив і не планує захищати Україну. Він з ними намагається не спілкуватися, і говорить, що це справа їх совісті. Про ставлення до ухилянтів та кого можна називати цим словом — речник Полтавського ОТЦК Розповідаючи про свою військову службу Олександр говорить, що для нього вона ніколи не була занадто складною. Скоріше — цікавою, бо сприймав усі виклики, небезпеки й випробування, як пригоди. А ще мав особисту мотивацію — мріє звільнити рідну країну від окупантів, бо не з чуток знає, як підступно Росія діє і діяла раніше проти українців. 18-го травня набувають чинності зміни до закону «Про військовий обов’язок і військову службу», згідно з якими військовослужбовці з інвалідністю отримають право на звільнення. Олександр теж планує звільнитися з лав ЗСУ. Серед причин та