Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Підполковниця Оксана Іванець: Єдиний раз я заплакала на місці обстрілів, коли побачила обгорілий дитячий кулачок

novynarnia.com

Підполковниця Оксана Іванець: Єдиний раз я заплакала на місці обстрілів, коли побачила обгорілий дитячий кулачок

“Це було у 2021-му, десь під Новий рік. Я приїхала у справах в один батальйон, а назустріч мені вийшов офіцер. Подивився на мої погони і “видав” просто в обличчя: “Ох, нічого собі! Це ж кому ти “дала”, щоб отримати підполковника?” Це був перший і єдиний випадок, коли я в’їхала по морді за своє приниження як жінки-військової”.

Оксана Іванець згадує цю історію з посмішкою. Але разом із тим не без болю. Усю свою військову кар’єру (та й часто донині) вона стикається зі стигматизацією у різній формі.

Оксана — офіцерка ЗСУ, підполковниця та спеціальна кореспондентка агенції Міноборони “АрміяІнформ”, у минулому — прикордонниця. А ще вона — мама п’ятьох дітей, яка після 24 лютого залишилася в Україні. При цьому чоловік Оксани Дмитро, за спільною згодою, разом із дітьми виїхав до сусідньої Польщі та доглядав за дітворою, поки Оксана служила.

Від початку великої війни вона працює “на передку” й у прифронтових районах як військова кореспондентка — пише репортажі та знімає фото. За журналістську діяльність росіяни записали Оксану в “пособнікі каратєлєй”.

“Моя мета — зафіксувати злочини, які чинить Росія на нашій території. Аби світ дізнався, через що проходять українці”, — каже офіцерка.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
1 травня 2024