Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Соціальна підтримка військових та ветеранів в Україні: які зміни потрібні

dyvys.info

Соціальна підтримка військових та ветеранів в Україні: які зміни потрібні

Соціальний супровід і психологічна підтримка військових та їхніх сімей в громаді — важлива складова загальнодержавної системи психосоціальної підтримки. Це на Форумі «Психосоціальні послуги: виклики сьогодення, пропозиції рішень, система координації, доступність для людини» обговорили начальник Управління соціального супроводу військовослужбовців ГУМПЗ ГШ Калініченко Ярослав та керівниця проєктів ГО «Простір можливостей» Оксана Коляда. Питання соціальних послуг, які може отримати захисник і його родина, є одним із найбільш поширених, з яким звертаються військові та їхні рідні до фахівці нашої Служби психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців. Серед них є запити, що належать до зони відповідальності військової частини, а також питання, які є зоною відповідальності громади. Адже не всі військовослужбовці мають статус учасників бойових дій. Однак, не всі місцеві програми соціальної підтримки розраховані на діючих військових, які не є учасниками бойових дій. Під час форуму учасники першої платформи обговорили напрацювання зі створення системи соціальної підтримки військових та ветеранів, впровадження патронатної служби у військових частинах та соціального супроводу в ТЦК та СП, досвід реалізації міжвідомчих пілотних проєктів, роботу кейс-менеджерів у громадах та центрів ветеранських кейс-менеджерів. Начальник Управління соціального супроводу Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Ярослав Калініченко розповів, що у Збройних Силах створено систему соціального супроводу, яка включає в себе повний комплекс соцопіки над військовослужбовцями та членами їх сімей з моменту призову військових і до звільнення з військової служби. Крім того, вводяться посади соцпрацівників, які здійснюють оцінку потреб військовослужбовців соціального характеру, надання цих послуг і спрямування військових та членів їхніх сімей до відповідних установ, які здатні вирішити проблеми, що їх хвилюють. «У військових частинах є відповідні офіцери з соціальної роботи, вводяться посади соцпрацівників, які здійснюють оцінку індивідуальних потреб військовослужбовців соціального характеру, надання цих послуг і спрямування військових та членів їх сімей до тих структур, або державних органів, які здатні вирішити ті проблеми, що безпосередньо впливають на військовослужбовців», - зазначив він. За його словами, важливим сегментом залишається робота з сім’ями військових. Адже воїн має бути зосередженим на виконанні завдань. Для того, щоб він не переймався за своїх рідних, введено посади соцпрацівників у пунктах постійної дислокації підрозділів. Власне ці люди є провідниками між цивільним середовищем та військом. Крім того, відповідні фахівці є й в ТЦК та СП. Однією з новацій соціальної сфери стають Центри ветеранських кейс-менеджерів. Хто буде цей менеджер, який буде організовувати надання всіх послуг для ветерана та його родини, і як це працює в громадах, розповіла міністерка у справах ветеранів 2019–2020 років, керівниця проєктів ГО «Простір можливостей» Оксана Коляда. «Це питання не лише соціальних послуг, а й економічної реінтеграції, працевлаштування. Спільно з Мінсоцполітики відпрацьовано проєкт підготовки ветеранських кейс-менеджерів. Це фахівці по роботі з ветеранами та членами їхніх родин з використанням інструменту кейс-менеджменту. Це ключовий інструмент — тобто ведення випадку. Фахівець має отримувати інформацію від кейс-менеджменту з ТЦК, реабілітаційного центру, військової частини і вести далі випадок (кейс) ветерана і його родини», - пояснила вона. За її словами, саме такий фахівець організовує весь спектр цих послуг, тому він повинен володіти адвокаційними, комунікаційними навичками, співпрацювати з органами місцевого самоврядування, вивчаючи проблеми ветеранів, ініціювати зміни до ветеранських програм. Вона також наголосила, що реінтеграція ветеранів вимагає міжвідомчої та міжсекторальної співпраці. Тому вкрай важливо для цього створити єдину систему, яка б змогла забезпечити їм доступ до соціальних послуг, медичної допомоги, працевлаштування та психологічної підтримки. Оксана Коляда також наголосила, що реінтеграція ветеранів – це не лише питання держави, а й суспільства в цілому. Це важлива задача, яка вимагає зусиль усіх сторін. «Ми повинні зробити все можливе, щоб ветерани могли повернутися до нормального життя і стати повноцінними членами суспільства». Матеріали у рубриці «Погляди» є відображенням виключно точки зору автора, яка може бути як об'єктивною, так і суб'єктивною. Редакція може не поділяти думок і поглядів, викладених тут та не несе відповідальності за достовірність й тлумачення викладеної інформації, натомість виступає виключно платформою для розміщення матеріалу. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter. Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
24 лютого 2024