Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
З самого початку повномасштабного вторгнення точаться суперечки, чи повинно бути місце розвагам на мирних територіях. Одні категорично проти всіляких веселощів, інші ж, навпаки, виступають за їхню присутність у цивільному житті навіть попри війну.
«Шполяночка+» розбиралася, хто правий у цій ситуації та що на це каже психолог.
Леся Осадчук, директорка комунального закладу «Центр культури і дозвілля» Шполянської міської ради зізнається, що постійно чує критику на свою адресу через різні заходи, які відбуваються у громаді.
– Критика завжди буде сипатися, просто все необхідно направляти у правильне русло, – розповідає Леся Осадчук. – Не бачу нічого поганого в тому, що ми влаштовуємо благодійні концерти. Потім за ці гроші ми допомагаємо військовим. Зараз кожен має згрупуватися і допомагати, хто чим може. Ті, хто лежать на дивані і тільки критикують – це їхнє право. Минулої п’яниці я організувала танці. Можливо, це для когось погано і хтось скаже, що я нібито танцюю на кістках. Але цими танцями я зібрала кошти і купила хлопцям аптечку. Так само я збираю і купую зимові костюми для військових. Мої діти поїхали на конкурс, і вся оплата пішла на підтримку хлопцям. Я вважаю, це нормально.
Поряд із розвагами завжди повинне бути усвідомлення, що війна триває, каже жінка. Шполяни, на думку пані Лесі, мають дещо більше поваги до полеглих воїнів, ніж в деяких інших містах.