Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Від садиби і парку князя Голіцина на Черкащині залишилися лише кілька споруд, що перебувають у занедбаному стані, ставок, що заріс очеретом та острів кохання, на який фактично не можна потрапити. Краєзнавець Олександр Мальон оприлюднив фото садиби в селі Козацьке, Звенигородського району, пише Вікка.
«Тут справжній палацо-парковий комплекс, який нині переживає не кращі часи. Сам палац був зруйнований під час становлення радянської влади. Вціліли симпатичні неоготичні господарські будівлі, флігель, брама, будинок управляючого парк та ставки», – розповів краєзнавець.
Донедавна тут розташовувався місцевий ПТУ. Його закрили і він вже не працює. Господарські будівлі ще якось використовуються, але все одно виглядають занедбаними. В одній із будівель розміщувався млин. В господарських спорудах нині – церква.
Парк та «острів кохання» на ставку заросли очеретом. Місток, що їх з’єднує існує у вигляді металевого каркасу.
Дендропарк у Козацькому є пам’яткою садово-паркового мистецтва державного значення. Його площа 51 га (це немало), а закладений він був наприкінці ХVIII століття. Парк дуже витягнутий. В його північній частині є каскад ставків, до яких веде довжелезна, пряма як стріла, алея. Алея ця могла б слугувати чудовою декорацією для будь якого історичного, а ще краще містичного фільму. Вона викладена бруківкою, що за століття вкрилась шаром грунту, та оточена похмурими старезними деревами.
Село Козацьке відоме з початку XVIII століття. До 1791 року воно належало Григорію Потьомкіну, а після його смерті – дісталось у спадок Варварі Василівні Енгельгард (Голіциній), племінниці Потьомкіна та рідній сестрі Олександри Енгельгард (Браницької). Варвара Василівна у 1779 році вийшла заміж за князя Сергія Федоровича Голіцина (1748-1810). Ця гілка Голіциних була не дуже відома й не дуже багата. Сергій Федорович був генералом, георгіївським кавалером та відомим воєначальником. Він мав великий маєток в селі Зубрилівка, який зараз є одним з кращих зразків поміщицьких садиб у Росії. Але після смерті Катерини ІІ він потрапив у немилість до імператора Павла І.
Його, разом з усією родиною (Голіцини мали дев’ятьох синів), в 1797 році відправили у Козацьке.
Маєток у Козацькому в час приїзду до нього Голіциних був у запущеному стані й майже не приносив прибутків. Господарством у родині Голіциних займалась княгиня. Саме вона облаштовувала маєток у Зубрилівці, і вона ж почала облаштування маєтку у Козацькому. Княгиня хотіла примножити прибутки від маєтків в Україні й тому переселилась у Козацьке.
Тут вона, використовуючи працю кріпаків, заклала парк та збудувала садибу, залишки якої стоять у селі й зараз. Померла В.В.Голіцина в 1815 році. Великий господарський блок, розташований ліворуч від в’їзних воріт, було збудовано вже у перше десятиліття ХХ століття новими власниками маєтку, а від князівського палацу не залишилось і сліду.
