Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
«Чотири місяці у мене порушений слух і постійний дзвін у лівому вусі, що завдає мені нестерпних мук», – заявила кримська активістка Ірина Данилович, засуджена в анексованому Криму на 7 років за звинуваченням у зберіганні саморобного вибухового пристрою. На знак протесту проти ненадання медичної допомоги Ірина Данилович оголосила сухе голодування.
Під час переїздів із сімферопольського СІЗО до підконтрольного Росії суд Феодосії стан Ірини Данилович погіршувався, вона втрачала свідомість.
«Такі симптоми можуть свідчити про перенесений мною мікроінсульт», – написала активістка. Проблеми зі здоров'ям у Ірини Данилович розпочалися ще торік восени. Але досі їй не надали жодної медичної допомоги. На знак протесту 21 березня Данилович оголосила сухе голодування.
Батько Ірини Броніслав Данилович заявив, що врятувати його доньку може лише кваліфікована медична допомога. У нього є кілька версій, чому їй у цьому відмовляють.
Одне із припущень Броніслава Даниловича щодо того, чому його доньці не надають медичної допомоги, – помста працівників Сімферопольського СІЗО.
«Вона зчинила галас, коли офіцери-режимники почали мародерити в'язнів. У неї забрали ліки, книги, кип'ятильник. Вона «винесла бруд з хати». Опублікувала у пресі. Почала вимагати, щоб усе повернули. Щоправда, ніхто нічого не повернув і за це пішли гоніння», – розповідає Броніслав Данилович.
Ще одне припущення батька – Ірина могла стати однією з тих кримських активістів, які безвісти зникли на півострові. Медсестру та громадянську журналістку російські спецслужби затримали 29 квітня минулого року. Вона їхала додому з роботи.
Про те, що Ірина перебуває у Сімферопольському СІЗО, стало відомо лише на 13-й день. Весь цей час рідні та знайомі намагалися її знайти. Їм допоміг відеозапис викрадення Ірини, знайдений на одній з АЗС на виїзді з Коктебеля. На ній видно, як кілька людей у цивільному заштовхують Ірину до салону машини. На підставі цього відео батько активістки подав заяву до російської поліції з вимогою порушити кримінальну справу за фактом викрадення.
«Якби ми не почали її шукати і не знайшли запис викрадення, який неохоче долучив так званий суд, то вона могла би втратити життя в «підвалах», – розповідає Броніслав Данилович.
Активна громадянська позиція Ірини спричинила її переслідування з боку російських силовиків, каже Броніслав Данилович. Працюючи медсестрою, Ірина вступила до російської профспілки «Альянс лікарів». Обстоювала права медиків, яким не доплачували за роботу з хворими COVID-19. Це не подобалося ні чиновникам від медицини, ні підконтрольній Росії владі, каже Броніслав Данилович.
«Вона зчинила галас. Вступила до «Альянсу лікарів», який теж опинився поза законом. Проти неї пішли переслідування з боку медадміністрації. Як казав один зі слідчих і тих, хто її катував у підвалах, бив головою об стіл, казав: це тобі за боротьбу з ковідом. Є думка, що її замовили чиновники від медицини», – припускає батько.
Після анексії Криму в 2014 році Ірина стала активісткою «Українського культурного центру», співпрацювала з виданням INжир media та правозахисним проєктом «Кримський процес».
Як медик за освітою, вона захищала інтереси медпрацівників на Кримському півострові – вступила до профспілки «Альянс лікарів», робила свій проєкт «Кримська медицина без обкладинки».
До Кримк Ірина Данилович переїхала із сім'єю з Білорусі, коли їй було 5 років. Деякий час вона жила в Росії та Білорусі, але потім повернулася до Криму. В інтерв'ю Крим.Реалії вона розповідала, що пов'язала своє життя з Україною свідомо.
28 грудня 2023 року підконтрольний Росії суд Феодосії засудив Ірину Данилович до 7 років колонії та штрафу 50 тисяч рублів за звинуваченням у зберіганні вибухових речовин. Правозахисники назвали цю справу сфабрикованою та вимагали звільнити активістку.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
