Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Досить часто в інтернеті можна побачити оголошення про те, що рідні розшукують зниклих на війні. Загальний розголос часто залишається єдиною ниточкою, яка може допомогти. Саме завдяки публікації журналістів з Вінниці вдалося знайти родичів пораненого військовослужбовця.
Найперше долею важкопоранених бійців перейнявся киянин Ігор Поліщук. З ним у палаті їх лежало двоє. Вони не могли розмовляти, а медсестри розповіли, що й не мають що сказати, бо втратили пам’ять. Киянин попросив рідних принести карту, розкрив її перед пораненими. Один показав на Вінницю, інший – Дніпродзержинськ.
– Так я зрозумів, що вони звідти родом, – розповідав Ігор. – Той, що з Вінниці, показав цифру 43. Тобто скільки років. А ще на пальці мав обручку, значить, і дружина є. Медсестри називали його Іван Охріменко. Коли мене виписали, вирішив сам розшукати рідних Івана.
Спочатку помістив фото знайомого бійця у Фейсбуці, але ніхто не відгукнувся. Ігор не розчарувався першою невдачею і вирішив йти далі. Написав вінницьким журналістам, скинув їм фото Івана з лікарні й попросив допомогти знайти рідних. І вже наступного дня зателефонував якийсь чоловік з Вінниці. Це був Вадим Василевський. Він прочитав у місцевому виданні про військового, який втратив пам’ять. Згадав, що перетинався колись з таким чоловіком, коли ремонтував автомобіль. Але насторожувало, що той звався Ігор, а тут мова йшла про Івана. Та все ж вирішив зателефонувати знайомим, щоб дізнатися його адресу. Потім під’їхав до його будинку та взявся сигналити. Вийшла донька, яка на фото одразу впізнала тата і підтвердила, що його насправді звати Ігор. Вона розповіла, що рідні давно втратили з ним зв’язок, тому одразу набрала маму і повідомила, що батько живий.
– Дав телефон киянина Ігоря, і вже від нього дружина дізналася, де лікується чоловік, – пригадує Вадим.
Рідні бійця щиро вдячні небайдужому киянину, який не полінувався розшукати їх. З-за кордону дзвонила мама захисника і зі сльозами дякувала, вона повірила в диво! Із радісною звісткою до пораненого вінничанина зайшов киянин за декілька днів. І коли показав фото рідних, то побачив, які щасливі очі стали в Ігоря Охріменка. Також киянину пощастило знайти рідних бійця з Дніпродзержинська. Житель столиці не вважає себе героєм, він просто радіє, що допоміг бійцям у складний період. Тому наголошує: «Не втрачайте віри! Шукайте своїх рідних! І завдяки небайдужим обов’язково їх знайдете!»
Підготувала Руслана СУЛІК
Хочете дізнаватися про головні події першими?Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
