Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту запровадила Генеральна асамблея ООН Резолюцією № 60/7 від 1 листопада 2005 року.
“Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…” – зазначається в документі. Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2012 році.
27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі. Через Аушвіц, за оцінками науковців, пройшли 1,3 мільйона людей. Понад мільйон із них загинули.
Усього жертвами Голокосту стали 6 мільйонів європейських євреїв. На території України загинули півтора мільйона. Були знищені всі єврейські громади, які існували на території нашої країни до Другої світової війни.
Більшість українських євреїв – жертв Голокосту була вбита під час масових розстрілів. Саме тому в Україні символом геноциду євреїв стали не газові камери таборів смерті, а Бабин Яр у Києві. У цьому місці лише 29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли понад 33 771 єврея. Загальна кількість загиблих у Бабиному Яру з 1941 по 1943 рік, за різними оцінками, становить від 70 000
до 100 000 людей.
У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту по всьому світу відбувається флешмоб #WeRemember. Люди фотографуються з цими словами та викладають світлини у соцмережі, щоб нагадати, що ані Голокост як один із найбільших злочинів проти людяності, ані його жертви не забуті.
На фото з унікального “Альбому Аушвіца” зафіксований момент прибуття до табору смерті євреїв із Закарпаття у травні-червні 1944 року. Жінки та діти стоять на таборовій залізничній платформі. Саме тут відбувався розподіл прибулих. Літні люди, діти, немічні практично відразу потрапляли до газових камер. Решту відправляли на примусові роботи. Джерело: Меморіальний комплекс історії Голокосту “Яд Вашем”
