Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом, який став одним з найбільш визнаних міжнародних днів здоров’я і важливою можливістю для підвищення рівня обізнаності про це захворювання та
його профілактику.
ВІЛ-інфекція (HIV-infection) – це вірусне захворювання, в основі якого лежить прогресуючий імунодефіцит і розвиток внаслідок цього вторинних інфекцій та пухлинних процесів.
Розвинутий симптомокомплекс отримав назву «синдрому набутого імунодефіциту людини» (СНІД). Збудником захворювання є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ).
Джерелом інфекції є інфікована людина. У великій кількості вірус міститься у крові, спермі, менструальних та вагінальних виділеннях. Крім того вірус в меншій кількості знаходять у грудному молоці, слізній та
спинномозковій рідинах.
Клінічна картина захворювання дуже різноманітна. Різні фази, стадії та варіанти перебігу ВІЛ зумовлюють складну класифікацію ВІЛ/СНІД. Вірус діє таким чином, що імунна система втрачає здатність протидіяти не лише патогенним агентам, а й умовно-патогенній та сапрофітній (нешкідливій) флорі, що раніше населяла організм.
Існують деякі ознаки, що дозволяють запідозрити ВІЛ-інфекцію:
– безпричинне схуднення більш ніж на 10 % протягом декількох місяців;
– безпричинне підвищення температури до 38°C протягом місяця і більше;
– безпричинна тривала діарея;
– збільшення більш як двох груп лімфатичних вузлів протягом більше 2 місяців;
– нічна пітливість;
– швидка втомлюваність.
Для зменшення ризику захворювання ВІЛ необхідно:
– уникати незахищених статевих контактів, використовувати презервативи, своєчасно лікувати венеричні захворювання;
– не користуватися косметологічними послугами, що передбачають можливе ушкодження шкірних та слизових покривів (манікюр, педикюр, тату та ін.) у «сумнівних» салонах краси, вимагати підтвердження стерильності використовуваного інструментарію при проведенні косметичних, стоматологічних маніпуляцій.
Важливим є правильне статеве виховання у сім’ї, недопустимість безладного статевого життя, дотримання протиепідеміологічного режиму у медичних закладах, профілактична робота серед груп ризику, обов’язковий скринінг на ВІЛ/СНІД вагітних жінок, донорів, своєчасне консультування та лікування виявлених інфікованих осіб.
ВІЛ-інфекція не передається:
через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок у цих рідинах надзвичайно мала для зараження;
побутовим шляхом: через повітря (при чханні, кашлі), при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану людину, не страшні й дружні поцілунки;
при спільному відвідуванні місць громадського користування (бані, сауни, басейну, туалету). ВІЛ-інфекцією не можна заразитись в громадському транспорті;
через укуси комарів чи інших комах, адже в організмі комахи вірус не здатен розмножуватись.
Основним методом лікування ВІЛ-інфікованих є антиретровірусна терапія (АРТ). Ця терапія не виліковує від ВІЛ цілком, однак, перешкоджає його розвитку та розмноженню, поліпшує якість життя, дає змогу істотно призупинити розвиток СНІДу, продовжує тривалість життя. ВІЛ-інфіковані повинні приймати АРВ-препарати пожиттєво. Вживання таких препаратів трансформує ВІЛ-інфекцію із прогресуючої невиліковної недуги в хронічне захворювання, з яким можна прожити багато років Поки що ефективного етіотропного лікування ВІЛ не існує, але сучасна антиретровірусна терапія здатна значно збільшити тривалість життя хворої людини та полегшити перебіг цієї недуги. Тож насторога щодо ВІЛ/СНІД профілактика інфікування, як і у більшості інших захворювань, повинна відігравати провідну роль у збереженні нашого здоров’я!
Нона Давиденко, лікар-дерматовенеролог КНП « Кобеляцька міська лікарня»
