Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Не будьте Ваньками і Машками: у тренді – українські імена

simya.com.ua

Не будьте Ваньками і Машками: у тренді – українські імена

Позбуватися радянщини і зросійщення потрібне не лише на загальнодержавному рівні – почніть із себе. Як ви називаєте своїх рідних, близьких, колег? Використовуєте українські імена чи російські відповідники? Які імена обираєте дітям – українські чи російські? Вчімося говорити українською і позбуваймося усього російського!“В українських іменах немає суфікса -ік, він є в російських. Тому правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник. На Полтавщині столітня бабуся називала свого внука (мого чоловіка) Толиком і Тольком, але ніколи — Толіком. Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською. Натомість Толіки та Віталіки — це суржикізми й наслідок русифікації“.Українські чоловічі іменаНазиваймо українські чоловічі імена правильно. У нас:не Ваня, а Ванько‌, Іванко або Івась;не Міша, а Михалько, Михайлик або Михась;не Юра, а Юрко, Юрчик‌ або Юрась;не Діма, а Дмитрик або Дмитрусь;не Петя, а Петрик, Петько або Петрусь;не Паша, а Павлик або Павлусь;не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;не Саша, а Сашко, Санько або Лесь, Лесик;не Альоша, а Олекса, Олешко, Лешко або Лесь, Лесик;не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;не Олєжа, а Олежко, Олько‌ або Лесь, Лесик;не Гріша, а Гриць або Гринько‌;не Нікіта, а Микитка або Микитко;не Коля, а Миколка або Колько;не Стьопа, а Стець, Стецько, Степко або Степанко;не Женя, а Генко, Геник, Генусь, Женько або Євгенко / Евгенко;не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;не Жора, а Горко або Гошко;не Гера, а Германко або Герко;не Дєня, а Дениско або Денько‌;не Тьома, а Артемко або Темко;не Тіма, Тімоша, а Тимко;не Вася, а Василько або Васько‌;не Марік, а Марик або Марко;не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;не Бодя, а Богдась, Богданик, Бодик, Даник, Данько або Богданко;не Боря, а Борик, Борко або Бориско;не Слава чи Славік, а Славик або Славко;не Владя чи Владік, а Владик або Владко;не Толя чи Толік, а Толик або Только;не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;не Федя, а Федько‌ або Федусь;не Вітя, а Вітик або Вітько;не Сєрьожа, а Сергійко;не Кірюша, а Кирилко;не Вова, а Володько;не Глєбушка, а Глібко;не Льова, а Левко‌;не Іллюша, а Ілько‌;Ярослав – Ярко або Славко;Мирослав – Мирко або Славко;Святослав – Святко або Славко.Ви скажете, що деякі з українських розмовних форм АЖ на один склад довші, ніж російські (наприклад, Вова – Володько). Це не аргумент, бо є імена, які до двох складів узагалі не скорочуються, наприклад, Валерій чи Марина. І нічого, вимовляємо три склади.Зауважу, що українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця XІ століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 (!) років.Українські жіночі іменаМосковських форм у нас багато й серед жіночих імен: Наташа, Маша, Даша, Ксюша, Анюта, Свєта, Лєна та інші, які потребують заміни:Наташа – Ната, Наталка, Наталя;Маша – Маруся, Марічка, Марійка;Даша – Дара, Даруся, Дарця, Даринка;Катюша – Катруся, Катря, Катеринка;Іріша – Іруся, Іринка, Орися, Оринка;Ксюша – Ксеня.Оксанками вони називатися не люблять, хоча Оксана має те саме значення і грецьке походження, що й Ксенія, як Остап / Євстафій. Зате Оксанами не називають у росії, і це імʼя визнане там суто українським, як і Остап.Анюта – Ганнуся, Ганя, Ганця.Ганна — ім’я єврейського походження (в оригіналі Ḥannāh). У грецьку мову воно зайшло з івриту і стало Анна. Чоловічий варіант єврейського імені — Ханан. Тож українське звучання Ганна найближче до оригіналу, навіщо його уникати й соромитися?Лєна, Свєта, Таня не годяться з погляду української морфеміки: Олена мало б скорочуватися як Лена, Світлана – як Світа, Тетяна – як Теня або Тетя. Натомість Оленка, Світланка, Тетянка звучать по-українському. Альона теж мала би бути Оленою, а Крістіна – Христиною (Христею).До речі, закінчення -ця у скорочених формах жіночих імен – Ганця, Янця, Дарця, Вірця, Юльця, Ольця, Гальця, Любця тощо – теж суто українське. Змусьте мocковита його вимовити.Якщо ви помітили, скорочені форми Лесь, Лесик застосовують аж до чотирьох чоловічих імен: Олександр, Олексій, Олег і Леонід. Олесь стало й самостійним імʼям. Так само й Олеся вже самостійне, а форму Леся застосовували теж до чотирьох імен: Олександра, Олена, Ольга та Лариса. А Генко, Геник може бути і Євгеном, і Геннадієм, як Данько, Даник – і Данилом, і Богданом.Звичка – річ страшна. Але долаймо погані звички, називаймося правильно, плекаймо своє! ” ( О.Васильєва)Допис опублікувала Ольга Яніна
  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
13 липня 2025

Новини на тему

Більше новин