Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
Напевне, у кожному із насдрімає щось від Піфагора:в одного – лінькуватість,у другого – талан,у третього – цитата,розплямкана юрмистими губами:мовляв, не треба жар у вогнищіворушитигостряком меча.
Полегшало, здається, людство,недовантажене талантом,пам’яттю,простим щоденним гуманізмом:Земля кружляє швидше, ніж уміє, –не встигнеш піднестисірник до хмизу,а на душі вже спалахнувтривожніший, ніж ватра, день.
По дрібці, по сирітській крихті –хто що, хто як зумів –ми розхапали Піфагора:кому дістались лінощі,кому – талан,кому – цитата,розплямкана юрмистими губами:мовляв, не треба жар у вогнищіворушитигостряком меча.
(Володимир Затуливітер. Зоряна речовина. К. 1985)
За життя Володимир Затуливітер (1944-2003) видав вісім поетичних збірок. Від «Теорії крила» (1973) до «Чорнозему» (1990) пролягло його творче безталання. Ґеніяльний лірик, ніби прочитаний і почутий за життя (Леонід Новиченко писав передмову до другої збірки «Теперішній час», 1977).
Затуливітер не витримав суспільних і соціяльних катаклізмів, завершивши свій земний шлях у січневій холодній хаті в селі на Канівщині, куди його прибило від столичної самотності і бомжування.
Глибоке відчуття світу. Неймовірне вростання в архаїчний український світ ХХ ст. Руйнування цього світу Затуливітер не зміг пережити, хоча все знав і все проговорив:
Минає епоха великих,надходить година безликих?
Ніби запитував і ніби сам собі не вірив:
Щезають слова,зостаються лиш букви чорнильні,та й то якщо третє-десятезатулити собою встигнешяк амбразуру…
Володимир Затуливітер встиг захистити своє слово. Нам залишається так мало: відчитати і зрозуміти. Поета.
Євген Баран
