Хай як тяжко, пам’ятайте: добрі люди є всюди

06.12.2021, 00:00 simya.com.ua

– Добрі люде є фсюде, – каже мій дідо, якому минуло 96, і прасує собі чорну, як рілля, сумну сорочку. B нагрудній кишені щось дзеленчить, ніби монети. Перший раз діда засудили на розстріл, коли йому було дев’ятнадцять. – Діду, а за шо? –Та як – за що?.. За Україну. Дідо старенький був упівцем. Я маю багато записів у телефоні, де він розповідає про засідки в Бродах і про те, як вони з побратимами взимку в лісі могли зупинитись подрімати, просто прихиливши до землі гілляку. Схопили. Потрапив в полон. Катували. Довго катували. Дідо потрапив в полон, а звідти – у список на розстріл, але втік через вікно хати, де всіх утримували, поки ворога відволікала Ірина (вони були з одного села). Якби дід