Писане-читане, видане-невидиме...

21.09.2021, 18:09 hvilya.com

На Форумі видавців у Львові студентка філології, яка пише магістерську за моїми творами, скрушно запитала: «Тут так багато книжок і так мало покупців? Чому?» Ну, що тут скажеш. І я сказав: «Не знаю». Насправді ж я знаю. «Переточив» гори, щоби знайти заповітну золоту скриню. Це, коли читаєш і забуваєш, що читаєш. Коли читаєш – і довіряєш тому, що читаєш. І головне – коли міняєшся сам після прочитаного… Ті книги спонукали й мене до письма. Того письма, коли пишеш – і забуваєш, що пишеш пером; коли пишеш – і довіряєш героям та їхнім історіям; і пишучи – міняєшся сам. До чого ці ремінісценції? Принагідно дякую сотням читачів, які знову, наперекір вірусам, негоді й малогрошів’ю, прийшли до мого