Гірчинка вересня

16.09.2021, 18:49 hvilya.com

Вересневе заполудення. Йду до ріки. Сонце підштовхує мене в спину твердими гарячими руками. Монастирський сад. Три черниці в білому під згорбленим камінним хрестом, чорна корова поряд, старе дерево, обтяжене сивою хмарою слив. Крізь примружені очі це – наче картина на полотні. Тільки без рамки. Під зруйнованим муром сидить пастух, гріє на осонні ноги. Скинуті черевики причаїлися в траві, як двійко звірят. Бреду піджухлою вже отавою. Коники лупкають зеленими лобами в мої коліна і зачмелено розлітаються в боки. Десь у низькому ожиняччі інтимно ціпоче невидюща вода. А поряд по блідому моховинню розсипані кизилові пацьорки. З-поза пагорба дихнуло лісом. Корчавий кущ глоду безсоромно зліг на вут