Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Читайте Харчука!

hvilya.com

Читайте Харчука!

Бориса Харчука бачив раз у житті. Навіть не бачив, а здрів: миттєва стріча, потиск руки — мене з ним познайомив Іван Васильович Сподаренко. Вони удвох кудись поспішали, заскакували у «Волгу», наче збиралися доганяти потяг. Це було тьмявого грудневого вечора 1987 року. Пригадую лишень фрагменти його обличчя: м’ясистий ніс і густі бакенбарди, що буяли срібними мітлицями з-під кудлатої шапки. Оце й усе, що встиг вихопити з профілю за кабінним склом, у сонному освітленні салона. Я чув це прізвище й раніше, знав, що є такий письменник, але що і про що він писав, — сіє мене не зачіпало. Але що я тоді знав?.. За кілька тижнів — некролог: помер,.. раптово… І набір традиційних для тогочасних некроло
  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
28 березня 2024