Зв’язані невидимою ниткою сестринства

08.08.2020, 15:48 hvilya.com

Мені завжди подобалось, що в українській мові слово «людина» має жіночий рід. Мабуть, Ользі Кобилянській теж подобалось, бо так вона назвала одну зі своїх перших повістей. Точніше, перейменувала. Повість «Людина» — це дописане і допрацьоване оповідання «Вона вийшла заміж». Заміж вона справді вийшла. Не Ольга, а героїня твору, Олена Ляуфер. Але то був аж ніяк не хепі-енд. Зовсім навпаки. В Кобилянської якось не складалося з хепі-ендами. Принаймні, у творах. У «Меланхолійному вальсі» вона «вбила» одну з трьох головних героїнь, Софію, котру, до речі, ототожнювала з собою. «Меланхолійний вальс» був і залишається для мене твором програмним. Можливо, тому, я ще з дитинства знаю, що воно таке жінк