Паска мого дитинства

19.04.2020, 17:02 hvilya.com

Нас із братом Петром у пасхальну ніч клали спати, не роздягаючись. На твердій лавці. Без подушки. А баба Лисаветка в той час, мобілізувавши свого меншого сина (мого дядька) Василя (бо в нього була машина), їхала святити паску або в Чорнотичі, або у Вербу, де були храми не закриті большевиками… Бо нашою авдіївською церквою антихристи користали то як клубом (увєсєлітельним закладом, ще здавна, не за моєї пам’яті), то складом для зерна. Чому у Вербі церква збереглася — не знаю, а ось у Чорнотичах комуністи тримали її, аби вона спеціально працювала. Бо половина села — баптисти, чи як їх у нас називали, штунди. Так ось, щоб не дай Бог (пробачте за каламбур), не згасло міжрелігійне протистояння м