Руслан і Людмила. Поема. Автор-Олександр Пушкін. (Переклад Миколи Терещенка).

07.01.2020, 04:13 intelektnacii.top

Руслан і Людмила. Поема. Присвята Для вас, очей моїх цариці, Красуні, я лише для вас Подій минулих небилиці У золотий дозвільний час, Під шепіт давнини пестливий, Рукою вірною списав; Прийміть же твір мій жартівливий! Хвали собі я не шукав, Та мрія у душі не тане, Що, може, діва крадькома На грішні ці пісні погляне, Любові сповнена сама. Край лукомор’я дуб зелений, І золотий ланцюг на нім: Щодня, щоночі кіт учений На ланцюгу кружляє тім; Іде праворуч — спів заводить, Ліворуч — казку повіда. Дива там: лісовик там бродить, В гіллі русалка спить бліда; На невідомих там доріжках Сліди нечуваних страхіть; Там хатка на куриних ніжках Без вікон, без дверей стоїть; В примарах там ліси й долини; Там

Читати повністю…