Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність
До Києва, за даними КМДА, вже повернулося майже 1,5 мільйона людей. І багато хто, як кажуть самі кияни, через те, що у них закінчуються гроші, а роботу далеко від дому не завжди вдається знайти.
Який зараз стан ринку праці, які професії потрібні, незважаючи на кризу, на яку оплату праці можна розраховувати, – читайте у матеріалі «Великого Києва».
Повернувся, а роботи немає
Киянин Владислав Мокієнко повернувся до Києва із заходу України, де перебував із сім’єю, допомагав, як волонтер тимчасовим переселенцям, рив окопи та зміцнював блокпости, але знайти роботу виявилося важко.
«Ми поїхали, бо скінчилися гроші на оренду житла. Яких-небудь виплат від держави ми не отримували. Дружина з маленькими дітьми попрямувала за кордон, а я додому. Але роботу ще не знайшов. Наш сімейний бізнес поки що не працює – інтернет-магазин був на російському програмному забезпеченні», – каже Владислав.
Влад – власник інтернет-магазину «Тепла хатка», який пропонував товари для дому.
«Серед моїх знайомих багато хто опинився без грошей і роботи. Людей відправляють власним коштом, на якихось підприємствах працюють «хвилями» – місяць працюють одні, місяць інші. Майже скрізь скоротили зарплатню. Якщо мені не вдасться запустити свій бізнес або знайти роботу, піду служити до армії», – каже Мокієнко «Великому Києву».
Жителька Дніпровського району Лілія Дорошенко, яка працює в одній із комунальних структур Києва, зараз у вимушеній відпустці.
«У перший місяць війни у нас, як і майже у всіх бюджетних організаціях, скоротили заробітну плату, оскільки гроші йшли на ЗСУ. Деякі бюджетники отримували аж до мінімалки (6,5 тисячі гривень. – Ред). Потім місяць сиділа удома, потім місяць працювала. Зараз знову відправили додому і натякнули, щоб на оплату сильно не розраховувала», – каже нам Лілія.
За її словами, вона за весь час війни отримала через E-підтримку 6,5 тисячі гривень та повну зарплату за один місяць. Що буде далі, ніхто на роботі не може гарантувати.
До речі, про те, скільки муніципальників реально працюють, можна судити, наприклад, із повідомлення першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. За його словами, зараз роботу наземного транспорту столиці забезпечують 1500 працівників КП «Київпастранс», зокрема водіїв. До війни штат персоналу складав близько 10 тисяч людей.
Не знали, що буде, і терміново всіх звільняли
Експерти з питань працевлаштування підтверджують: ринок праці в Україні наразі перебуває у стані потужної кризи.
«Внаслідок війни частина компаній змушена була припинити свою діяльність. І хоча компанії, які змогли адаптуватися до нових умов, відновили свою роботу, бізнес не працює на повну потужність. Згідно з дослідженням grc.ua, зараз працює трохи більше половини українських компаній (54,2%). Ще 16% повідомили, що бізнес працює, але лише у безпечних регіонах», – каже «Великому Києву» керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслана Березівська.
За її словами, більшість підприємств, що працюють, оптимізували свої витрати, а нових співробітників майже не наймають.
«Пошук ведеться переважно на заміну тих працівників, які переїхали до безпечних регіонів України або за кордон або у тому випадку, коли компанія після релокації шукає працівників на новому місці», – пояснює експертка.
За словами Березівської, війна вплинула на ринок праці по всій країні. При цьому столиця, яка була лідером і за кількістю пропозицій, і за розміром заробітної плати, скотилася в рейтингу вниз.
«У другій половині лютого та березні Київ займав лише четверту сходинку за розміром заробітної плати серед міст країни. У квітні столичний бізнес почав потроху оживати, бо ситуація трохи вирівнялася. Проте частка столичних вакансій до всіх активних в Україні значно менша, ніж була до війни», – розповідає Руслана Березівська.
Експертка із питань працевлаштування Тетяна Пашкіна також зазначає, що столичний ринок праці просів до неможливості на початку березня.
«Ніхто не розумів, що робити, але про всяк випадок усіх скоротили/звільнили або поставили на паузу трудові відносини з працівниками. На сайтах з працевлаштування тоді були найнижчі показники за кількістю вакансій та кількістю резюме, що стрімко зростало. Рівень зарплати частина роботодавців узагалі перестали показувати. А та сама позиція по роботі суттєво відрізнялася за рівнем зарплат у різних підприємствах. Багато хто навмисно занижував реальну зарплату, щоб припинити великий потік охочих», – каже Пашкіна.
За її словами, насамперед постраждала туристична сфера, шоу-бізнес, офісні працівники, логістика. У той же час через переїзд працівників у західні області України там з’являлося більше вакансій, оскільки роботодавці відкривали нові робочі місця.
«Щоправда, працевлаштування вже на новому місці може виявитися тимчасовим, якщо компанія повернеться до Києва», – наголошує експертка.
Вакансій менше, ніж резюме
Судячи з інформації на сайтах працевлаштування, робота в Києві все-таки є. Так, на сайті rabota.ua пропонують 5609 вакансій, на сайті kiev.grc.ua – 1500 тисяч, а на ua.jooble.org – 1009 вакансій. А ось резюме – близько 1,8 мільйона!
Потрібні продавці, менеджери з розміщення реклами, а також кухарі, прибиральниці, охоронці. За цю роботу пропонують платити від 8 тисяч гривень до 16 тисяч. А ось оператори кол-центру, асистенти керівника, перекладачі можуть розраховувати на зарплатню 12-30 тисяч гривень. Але таких об’яв мало. За даними главку статистики Києва, середня зарплата у столиці України – близько 24 тисяч гривень.У Києві, за словами Руслани Березівської, насамперед шукають, як і до війни, спеціалістів в ІТ-галузі.
«Для фахівців сфери інформаційних технологій, інтернет та телеком відкрито 29,4% усіх актуальних вакансій у Києві. На другому місці за затребуваністю у столиці – працівники сфери продажу. Для них опубліковано 14% вакансій. Серед затребуваних фахівців у Києві також маркетологи, SMM-фахівці, PR-фахівці та спеціалісти у сфері реклами. Вакансій у даній професійній сфері 11,6%. Традиційно затребувані також фармацевти (7,3%) та працівники сфери логістики та транспорту (4,2%)», – повідомила експерт.
За словами Тетяни Пашкіної, коли ринок праці оживає, першими з’являються вакансії менеджерів із продажу.
«Київський ринок спершу рясніє цими вакансіями. У Дніпрі, наприклад, насамперед потрібні виробничники та офіціанти. А продавців немає на сайтах, оскільки вони швидко закриваються. У Києві також більше вакансій із віддаленою роботою», – каже Пашкіна.
За її словами, також є вакансії на підприємствах з військового виробництва та у фармацевтичних компаніях.
«Цей сегмент майже не постраждав», – зауважила Пашкіна.
У той же час, зараз не найкращий час для працевлаштування керівникам і топ-менеджерам.
«Пропозицій для них, порівнюючи з довоєнним часом, дуже мало – лише 2% усіх актуальних у Києві», – каже Руслана Березівська.
Люди готові працювати за менші гроші, ніж до війни
Порівняно з довоєнним періодом заробітні плати, які пропонують роботодавці, за даними кадрового порталу grc.ua, зменшилися на 10%.
«Слід врахувати, що далеко не всі компанії, які продовжують працювати у воєнний час, можуть виплачувати працівникам зарплати довоєнного рівня. Згідно з нашими дослідженнями, лише 22% компаній зберегли розмір зарплати довоєнних часів та надали додаткову матеріальну допомогу. Інші опитані компанії або скоротили заробітні плати, або вдалися до інших непопулярних заходів», – каже Березівська.
За словами експерток, запити претендентів на роботу стали нижчими.
«Зараз багато українців у пошуках роботи. Нових вакансій дуже мало, конкуренція висока, процес працевлаштування ускладнюється і стає тривалішим. Ринок праці знову перетворився на ринок роботодавця. Близько двох третин претендентів на роботу (65%) в умовах кризи на ринку праці готові знизити свої зарплатні апетити. Найбільша частка (26%) з тих, хто готовий заради працевлаштування отримувати меншу заробітну плату, погоджується знизити її на 10-25%», – пояснила Руслана Березовська.
З нею згодна Тетяна Пашкіна: «У більшості резюме люди стали вказувати бажану зарплату нижче за довоєнну, і це як віддалена робота, так і робота в офісі».
Але як підкреслюють експерти, враховуючи те, що нових пропозицій роботи вкрай мало, всі фахівці зараз мають труднощі з працевлаштуванням.
«Винятком є лише ІТ-фахівці. Ця сфера постраждала найменше внаслідок війни. Найбільша конкуренція зараз серед юристів та спеціалістів без досвіду роботи та студентів. Ці категорії претендентів зараз мають найбільші проблеми з працевлаштуванням», – резюмує Березівська.
