Великий полководець, творець однієї з найпотужніших імперій світу, реформатор і законодавець — Навряд чи Наполеон Бонапарт міг уявити, що через двісті років його ім’я асоціюватиметься не лише з тортом, а й із психологічним діагнозом.
На початку ХХ століття психотерапевти запровадили термін “комплекс Наполеона” — описуючи невисоких чоловіків, які прагнуть довести всім свою силу через владу, амбіції чи агресію.
Але чи справді імператор французів був таким уже “маленьким”?
Від “маленького капрала” до повелителя Європи
Свій злет Наполеон розпочав у 1796 році, коли геніально розгромив австрійців в Італії. Солдати обожнювали його й лагідно називали “маленьким капралом” — не через зріст, а через близькість до простого війська.
Його кампанії стали легендарними: сміливі, іноді безрозсудні, але завжди переможні.
Після державного перевороту 1799 року Бонапарт узяв владу у свої руки й почав будувати імперію, що мала охопити весь континент.
Він був амбітним, харизматичним, ідеально володів мистецтвом переконання — і при цьому став улюбленою мішенню карикатуристів.
На плакатах його зображали крихітним, запальним чоловічком, який намагається компенсувати зріст владою.
На одній із британських карикатур 1803 року король Георг III навіть тримає Наполеона на долоні, розглядаючи в підзорну трубу.
Хто винен: дюйми чи пропаганда?
Сучасники описували Бонапарта як чоловіка зростом близько 167–168 см — цілком нормальним для того часу. Але все сплутала метрична плутанина: французький “pouce” (дюйм) був трохи більший за англійський. Коли його зріст “перерахували” на англійські одиниці, вийшло всього 157 см — і легенда про “низькорослого імператора” розлетілася Європою.
До того ж Наполеон часто з’являвся поруч із гренадерами старої гвардії — справжніми велетнями у високих шапках. На цьому тлі навіть звичайна людина виглядала “маленькою”.
“Він раптово виріс на сто ліктів”
Французький дипломат Гайд де Невіль згадував, як спочатку вважав Бонапарта невисоким, але після зустрічі 1799 року написав:
“Я втратив упевненість під вогнем його погляду. Для мене він виріс на сто ліктів.”
Наполеон умів бути “великою людиною” не за сантиметрами, а за масштабом особистості.
І хоч британські художники старанно “здували” його образ у своїх карикатурах, історія пам’ятає зовсім іншого імператора — того, хто, будучи не найвищим, залишив найвищий слід у світовій історії.
Історія не складається лише з імператорів: далі читайте про Анжеліку де Фонтаж — одну з тих, хто теж залишив помітний слід у Франції.
