Кетрін Діккенс була жінкою багатьох талантів — вона гарно писала, виходила на сцену і чудово готувала. Втім, її здібності майже повністю затьмарив шлюб із відомим письменником Чарльз Діккенс.
Кохання з першого погляду – як юна Кетрін Хогарт закохалася в Чарльза Діккенса
У лютому 1835 року Діккенс святкував своє 23-річчя. Серед гостей була й Кетрін Хогарт— донька видавця журналу, де друкувалися його тексти. Після знайомства вона зізналася у листі до кузини: при особистій зустрічі молодий письменник справив на неї значно приємніше враження, ніж вона очікувала.
Схоже, це враження виявилося вирішальним. Уже незабаром Кетрін погодилася стати його дружиною. Весілля відбулося в Лондоні 2 квітня 1836 року.
На той момент Кетрін Діккенс було лише двадцять — чарівна, жвава й кмітлива, вона вирізнялася легким характером і вдачею.
Вона зростала у інтелігентному середовищі: батько – редактор, музикознавець й критик, а мати – донька музичного видавця. Сам Діккенс тоді ще лише починав свій шлях як журналіст і мріяв про ідеальну родину: затишний дім, турботливу дружину і дітей.
Перші роки їхнього шлюбу були по-справжньому щасливими. Молоді, безтурботні, вони насолоджувалися життям — відвідували театри, світські прийоми, не думаючи про труднощі чи нестатки. У листах і розмовах Діккенс ніжно називав Кетрін «моєю кращою половиною», «дружиною», «місіс Д.».
Згодом письменник із ностальгією згадував той період: ніколи більше, зізнавався він, не відчував такого щастя, як у їхній маленькій квартирі на третьому поверсі — навіть попри майбутню славу і достаток.
Випробування дітьми – щастя і смуток в родині Діккенсів
Уже за дев’ять місяців після весілля, у 1837 році, в родині Діккенсів народився первісток — Чарльз-молодший. Пологи далися Кетрін Діккенс важко: вона хворіла, ледве справлялася з годуванням немовляти й занурилася в післяпологову депресію.
Чарльз Діккенс намагався підтримати дружину і щиро тішився народженню сина. Згодом він ще чотири рази переживав це щастя з таким самим захватом. Але коли Кетрін завагітніла вп’яте, у його словах уперше з’явилися нотки втоми й розпачу — письменник навіть жартома нарікав на надмірну щедрість долі.
В одному з листів він іронізував, що, на відміну від казкового короля, благав би «волхвів» більше не приносити йому таких дарів, адже вже має вдосталь. Та, додавав він, вони бувають надто щедрими до тих, кого вподобали.
Їхній шлюб поступово ставав дивним поєднанням щастя і глибокого смутку. За наступні п’ятнадцять років Кетрін народила 10 дітей, пережила щонайменше два викидні та втрату доньки Дори, яка прожила лише вісім місяців.
З роками його ставлення до Кетрін радикально змінилося. Через двадцять років спільного життя той, кого вона колись зачарувала, став бачити у своїй дружині зовсім іншу людину — «повну, нервову і божевільну», з якою він більше не хотів мати нічого спільного. Любов, що починалася з ніжності й захоплення, перетворилася на відчуження й холод.
Таланти Кетрін Діккенс: аматорські вистави, кулінарна книга та мандрівки.
Попри складне материнство, Кетрін Діккенс не втрачала себе. Її роль не зводиться лише до матері та дружини. Вона брала участь в аматорських театральних постановках, які організовував Чарльз Діккенс, і цілком могла б реалізуватися як акторка.
Крім того, Кетрін спробувала себе і в письмі. У 1851 році побачила світ її кулінарна книга «Що у нас на обід?». У ній вона зібрала рецепти улюблених страв чоловіка, поділилася порадами для молодих господинь і запропонувала варіанти меню — від скромних обідів на двох до прийомів на вісімнадцять гостей.
Показово, що після гучного розлучення наступні перевидання книги зазнали змін: із неї поступово зникали або редагувалися згадки, пов’язані з Діккенсом і його вподобаннями. Ніби навіть у кулінарних рецептах Кетрін Діккенс змушена була «стерти» частину свого минулого.
Ще однією гранню її характеру стала витривалість у подорожах. Перед народженням п’ятої дитини подружжя вирушило до Америки — мандрівка була виснажливою й подекуди небезпечною. Та Кетрін проявила себе як сильна і спокійна супутниця.
У листі до друга Діккенс із подивом і захопленням писав, що вона гідно витримала всі труднощі, не нарікаючи й не виявляючи страху навіть там, де, за його словами, це було б цілком природно. Вона не втрачала бадьорості, легко пристосовувалася до будь-яких умов і щоразу вражала його своєю мужністю. Саме в той час Діккенс ще захоплювався нею.
Але сімейне щастя швидко закінчилося…
Історія з браслетом – інцидент, який став точкою неповернення
Письменник став жорстким: дорікав Кетрін холодністю, апатією, обмеженістю, звинувачував у поганому материнстві, надмірній емоційності та ревнощах. Після народження останньої дитини він навіть наказав розділити їхні спальні, символічно відгородивши простір книжковими полицями.
Кульмінацією стала, на перший погляд, дрібна, але фатальна подія навесні 1858 року. До дому Діккенсів помилково доставили браслет, який Чарльз надіслав молодій актрисі Еллен Тернан. Посильний переплутав адресу — і подарунок опинився в руках дружини.
Реакція Кетрін Діккенс була бурхливою: вона влаштувала скандал. У відповідь Діккенс холодно пояснив, що дарувати прикраси актрисам його постановок — звична справа, а її ревнощі лише створюють зайві сцени. За деякими свідченнями він наполіг, щоб Кетрін особисто відвезла браслет адресатці й перепросила.
Це стало точкою неповернення. Кетрін Діккенс не витримала приниження — і пішла, зачинивши за собою двері їхнього спільного життя.
Згодом з’ясувалося, що знайомство Діккенса з Еллен Тернан відбулося ще за рік до інциденту. Він винайняв для неї та її родини житло, вона супроводжувала його в поїздках і стала важливою частиною його життя. Більшість істориків вважають, що стосунки почалися до розлучення з Кетрін.
Розлучення і самотність – як Кетрін Діккенс втратила родину та стала самотньою
Розрив із Чарльз Діккенс став для Кетрін не лише кінцем шлюбу, а й початком болісної самотності. Більшість дітей залишилися з батьком — так вимагали норми вікторіанської доби. Із матір’ю пішов лише старший син Чарльз.
Сам Діккенс не забороняв дітям бачитися з Кетрін, але й не заохочував цього. З часом дистанція між матір’ю та дітьми лише зростала. Обидві доньки не запросили її на власні весілля, а про смерть сина Волтера вона дізналася не одразу — їй навіть не повідомили про це вчасно.
У 1858 році письменник публічно оголосив про розлучення. У сімейному журналі він оприлюднив звернення, в якому сухо пояснив, що його подружнє життя тривалий час було обтяжене суто особистими труднощами, а розрив відбувся за взаємною згодою і без ворожнечі. Та за цією стриманою формулою ховалася складна і драматична історія.
Під час цього публічного розриву громадська думка переважно ставала на бік письменника. Багато хто вважав: генію не личить жити з жінкою, яка втратила привабливість, постійно пригнічена і не прагне розвитку.
Втім, були й ті, хто співчував Кетрін. Адже чимало жінок могли впізнати в її долі знайому правду: важко залишатися легкою й радісною, коли роками живеш між вагітностями та виснаженням. Неможливо бути щасливою там, де замість любові — постійна критика і холод.
Так Кетрін опинилася відрізаною від звичного життя і власної родини.
Згодом їхня донька Кейт спробувала відновити справедливість у сприйнятті матері. Вона писала, що в Кетрін не було нічого «жахливого» — як і кожна людина, вона мала свої недоліки, але залишалася доброю, лагідною і справжньою леді. За словами Кейт, її мати боялася чоловіка і не мала змоги відкрито висловлювати свої думки і почуття
«Він любив лише мене» – останні роки життя та спадщина Кетрін Діккенс.
Після розлучення Кетрін доживала віку на самоті, так і не позбувшись туги за чоловіком. Вона пережила Чарльз Діккенс на дев’ять років і померла у 1879 році від раку.
Перед смертю Кетрін передала листування з чоловіком зятеві, чоловікові їхньої доньки Кейт, із проханням зберегти ці листи. Вона хотіла, аби їх передали до Британський музей — як доказ того, що її історія має бути почута. Її слова звучали майже як сповідь: вона прагнула, щоб світ дізнався — колись він таки любив її.
Кетрін поховали на Highgate Cemetery поруч із донькою Дорою, яка прожила лише вісім місяців.
👉 Якщо вас вразила ця історія жінки, чий талант залишився в тіні, прочитайте і про іншу долю — як помилка змінила життя Бетт Грем і зробила її успішною.
