Його ім’я могло б залишитись лише в списках зниклих безвісти, якби не легенда, що вибухнула вже після війни. Іван Даценко — український пілот, герой Другої світової війни, який нібито не загинув, а… став вождем індіанського племені в Канаді. Фантастика чи правдива історія? Спробуймо розібратися.
Хлопець із Полтавщини
Іван Даценко народився 1918 року в селі Чернече (нині Шевченкове) на Полтавщині. Він походив із простої селянської родини. Його дитинство минуло в атмосфері праці, шанування рідної землі та любові до батьківщини. Відомо, що батьки Івана були працелюбними, виховували дітей у суворих, але теплих умовах, прищеплюючи їм відчуття відповідальності та гідності.
Іще в юності Даценко виявив інтерес до авіації — він навчався у льотній школі, і врешті-решт став пілотом Червоної армії.
Військова кар’єра та подвиги
Під час Другої світової війни Іван Даценко проявив себе як один із найкращих пілотів. Він став гвардії капітаном, командиром ескадрильї дальньої авіації. За бойові заслуги Даценко був нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни I ступеня.
У 1944 році його літак було підбито під час виконання бойового завдання. За офіційною радянською версією, він загинув. Проте… тіло так і не знайшли.
Родина та особисте життя
Про особисте життя Даценка відомо небагато. Є припущення, що перед війною він мав кохану дівчину, але офіційно не був одруженим. Через статус військовослужбовця й постійну загрозу загибелі, його приватне життя залишалося в тіні. Родина Даценка довгі роки вірила, що він зник безвісти, і не втрачала надії дізнатися правду.
Міф чи реальність? Даценко — вождь індіанського племені
У 1970-х український кінорежисер Юрій Смышляєв відвідав Канаду й натрапив на дивовижну історію. Один із місцевих мешканців розповів про індіанського вождя, який, за його словами, був українцем. Він кульгав на одну ногу, не дозволяв себе фотографувати, говорив англійською з акцентом і курив люльку миру.
Цей вождь на ім’я Тандзіга («Палаючий вогонь») міг бути саме Іваном Даценком. За непідтвердженою версією, після падіння літака його нібито захопили німці, потім передали в табори, звідки він утік і дістався Канади, де опинився серед індіанців.
Як Росія використовує цей міф
Російська пропаганда неодноразово експлуатувала цю історію, подаючи її в абсурдно-героїчному стилі. Даценка часто описують як «героя Червоної армії, що зрікся Батьківщини» або ж, навпаки, «справжнього героя, який вижив завдяки радянському вихованню». Такі інтерпретації спрямовані на перекручення фактів, розмивання української ідентичності та применшення самостійної ролі українців у світовій історії.
Російські ЗМІ замовчують українське походження Даценка, акцентуючи лише на його службі в Червоній армії, подаючи його частиною «великої радянської перемоги».
Пам’ять про Івана Даценка
Іван Даценко — людина з великої літери. Його життя, вкрите таємницями, стало символом української гідності, сили духу та прагнення до свободи — навіть якщо це призвело до радикальної зміни ідентичності.
Його образ — це не просто романтична легенда. Це виклик офіційній історії, поштовх до глибшого осмислення української присутності у світових подіях.
