Буча – затишне невелике зелене містечко на жвавій трасі Київ-Варшава. Зелений рай для хіпстерів, дідів на велосипедах, дітей на майданчиках і молодих щасливих пар. Останніми роками місто вважалось одним з найкращих для життя у Київській області. Буча була відома як затишне місце з гарною природою, з красивими та доглянутими парками, сучасними будинками та розвиненою інфраструктурою. Від Києва, місто відділяли лічені кілометри, тому багато людей купувало тут собі житло.
Назву містечка ще кілька місяців тому не знали навіть в інших регіонах України, а сьогодні воно стало відомим на цілий світ. Воно стало одним з ключових місць у російсько-української війні, символом кривавої різанини в самому центрі Європи у ХХІ столітті.
Ми вирішили більш детально розповісти про Бучу.
Спочатку була Яблунька
Коли саме з’явилось село важко відповісти. Але за історичними данними поселення були в цих місцях ще у давні часи. Під час археологічних досліджень тут було знайдено артефакти XI століття та знаряддя, що говорять про доісторичні поселення Трипільської культури.
Вперше в письмових джерелах Буча згадується в 1630 році як село Яблунька. Тоді ж вперше згадується і назва Буча – річка, поруч з якою знаходилося село. Шляхтич Лясота отримав Яблуньку від графа Потоцького за військовий героїзм, а наприкінці XIX століття землі перейшли у володіння поміщиків Красовського, Пиховського та Сагатовського.
У 1868 році син Сагатовського побудував неподалік від села Яблунька цегельний завод, який свого часу був найбільшим підприємством цього краю. А ще на власні кошти він побудував для дітей селян школу. Пан Красовський побудував на території Бучі крохмально-паточний завод, а поряд облаштував два водоймища, з’єднані шлюзом.
Саме селище виникло в 1898 році як полустанок Буча під час будівництва Києво-Ковельської залізниці. Тут любили відпочивати столичні міщани та інтелігенція.
Чим знаменита Буча?
– До наших днів збереглася споруда в стилі лицарського замку — дача радника правління Києво-Ковельської залізниці Штамма. Проте зараз ця споруда фактично зруйнована після років занедбання і пожежі
– Не менш вишуканою була й дача відомого київського адвоката Неметті та його дружини, актриси Інсарової. Серед розкішного саду створили озеро, де радували око білі та чорні лебеді.
– У 1900-му році батько видатного письменника Михайла Булгакова, Афанасій, купив ділянку землі, на якій побудував добротну дачу на п’ять кімнат з двома великими верандами для своєї родини, яка щоліта відпочивала у Бучі.
– Неподалік від Булгових оселився відомий український художник, засновник Київської школи живопису, Микола Іванович Мурашко. Мешкаючи в Бучі, він створив чудові полотна пейзажів України, зокрема картину, де зображене мальовниче озеро поміщика Соколовського.
– У 1904 році в Бучі придбав дачу академік Євген Оскарович Патон, який тоді переїхав із Санкт-Петербурга на роботу до Києва. Увесь свій вільний час Патон проводив на дачі, відпочиваючи душею і тілом від щоденної наукової праці.
Російсько-Українська війна
24 лютого 2022 року, почалось повномасштабне вторгнення російських окупаційних військ в Україну.
27 лютого почались бої за Бучу. Це супроводжувалось бомбардуванням міста, обстрілами та спробами просунутись у місто сухопутними силами. Українська армія зупинила велику колону російських військ артилерійськими ударами. Відомою стала світлина, на якої вся центральна вулиця Вокзальна заповнена підбитою російською технікою. Було знищено більше 100 одиниць окупаційної техніки з буквою V.
Було підірвано міст, щоб не допустити просування російських військ в Ірпінь. Бої тривали кілька днів. Більше місяця Буча знаходилась в окупації. Звільнити місто вдалось 31 березня 2022 року.
Бучанська різанина
Після звільнення, у місті були викрилися страшні злочини російських військ. Росіяни займались жорстокими вбивствами цивільних осіб, катуванням, ґвалтуванням, знущанням та мародерством.
Буча — місто-герой
Відповідно до Указу Президента України №164/2022, Буча отримала статус «Місто-герой України». Це звання мають ще декілька міст України, які показали мужність та відвагу у протистоянні з окупантами.
Після війни
Зараз у Буча повністю звільнена від загарбників. Триває розмінування, ексгумація вбитих людей, а також розбір завалів. Місто зазнало суттєвих пошкоджень, але не “загинуло”.
У чатах уцілілих будинків та розграбованих квартир уже обговорюють відновлення дверей та вікон. Розбирають сміття й знищену ворожу техніку. А евакуйовані мешканці задають лише одне питання: “Коли вже можна буде повернутися додому?”
Тримаймося разом! Все буде Україна!
