Тарас Шевченко — визначна постать української історії. Він залишив по собі величезну творчу спадщину. А вірші, написані понад століття тому, актуальні й досі. Немає у світі такого українця, який би не знав Тараса Шевченка. Для сучасної України він — справжній символ боротьби за незалежність.
У березні Україна вшановує пам’ять визначного поета, художника та мислителя. А ми зібрали цікаві факти про митця та його крилаті крилаті вислови, які надихають та не втрачають своєї актуальності й донині!
Художник-кріпак
Тарас Григорович Шевченко народився у бідній селянській родині на початку XIX століття. Він виявив свій талант до живопису вже у юні роки, але його мистецтво не могло бути вільним, оскільки він був кріпаком.
Однак, господар Павло Енгельгардт помітив обдарованість Шевченка та вирішив навчити його для власних потреб. Так Шевченко отримав найкращу художню освіту у Російській імперії.
Вільний митець
Коли Шевченко вже проявив свій талант, відомі художники Карл Брюллов та поет Василь Жуковський помітили його і вирішили викупити з кріпацтва. Але Енгельгардт вимагав велику суму, яку довелося зібрати шляхом продажу однієї з картин Брюллова членам імператорської сім’ї.
Нарешті, Шевченко став вільною людиною та міг продовжувати творити. Він був вдячний своїм покровителям за їхню допомогу та віру у його талант. І завдяки цій підтримці він зміг розкритися як визнаний художник та поет, та зробити внесок у літературу та культуру своєї країни.
Справжній українець
Тарас Шевченко ідентифікував себе як українець і писав вірші на рідній мові у дуже небезпечний час. Багато з його творів були політичними протестами проти Російської імперії. У поемі “Катерина” Шевченко описує життя молодої українки, яка зв’язалася з російським солдатом, що було дуже ризикованою темою на той час. Деякі з творів Шевченка дивом пройшли цензуру завдяки його особистим зв’язкам, тоді як інші, що відверто протестували проти імперської влади, поширювалися усно серед українців. Тому, у своїх віршах, Шевченко намагався імітувати простий стиль народної поезії.
Арешт та заслання
У середині ХІХ століття Тараса Шевченка звинуватили у підігріванні революційних настроїв, заарештували та відправили у заслання. Імператор Микола І особисто захотів, аби талановитий поет і художник під час покарання не мав змоги ні писати, ні малювати. Втім, Шевченко все одно знаходив можливість робити і те, й інше. Загалом його арештовували тричі і до кінця життя вважали “небезпечним політичним злочинцем”. Але ні самого Шевченка, ні його популярність серед народу не вдалося зламати.
Як в СРСР використовували образ Тараса Шевченка
Після розпаду Російської імперії Радянський Союз спробував використовувати Тараса Шевченка як символ революції. Лідери комуністичного режиму добре знали, що поет є дуже популярним серед українців і використовували це для своїх політичних цілей. Проте вони не згадували про те, що Шевченко був проти антиукраїнської політики царського режиму Миколи І і підтримував ідею незалежності України. Тому влада СРСР ставила скульптури Тараса Шевченка, зобразивши його як мрачного старця, який несе на своїх плечах тягар боротьби за революцію. В СРСР було заборонено зображувати поета як молодого та енергійного. Більш реалістичні пам’ятки з’явилися вже в незалежній Україні.
Тарас Шевченко, як символ сучасної України
В сучасній Україні образ Тараса Шевченка очистився від нав’язаних радянських асоціацій та став національно-революційним. 2014 року Шевченко був одним із символів Революції гідності а згодом — Визвольної війни України проти Росії. Тарас Шевченко, як поет та художник, вплинув не лише на розвиток української літератури та живопису ХІХ століття. Він став прикладом боротьби за свободу для всіх українців. І з новою силою влився у національну культуру в складні часи.
Цитати Тараса Григоровича
Цитати Тараса Григоровича – це крилаті вислови, які надихають та не втрачають своєї актуальності й донині!
– Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!
– В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.
– Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.
– Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями.
– Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте.
– Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
– Нема на світі України, Немає другого Дніпра.
– Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала.
– А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму.
– Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле.
– Ми серцем голі догола!
– Наш-бо селянин, двигаючи на собі почесний тягар вікових національних обов’язків і бувши фактично спадкоємцем періодично відмираючої шляхти, – є, може, найбільшим аристократом серед селянства Європи.
– Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать.
– Світ, бачся, широкий, Та нема де прихилитись В світі одиноким.
– Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі…
– Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!
– Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають.
– Благо тобі, друже-брате, як є в тебе хата. Благо тобі, як у хаті є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща, і воно вгадає твої думи веселії…
– Жить би, жить, хвалити Бога, кохатися в дітях, так же ні…
PS: Мотиви загребущості, агресивного ставлення до України з боку російської імперії, неготовність і небажання прийняти її вільною, розцінення її як загрози поваленню споконвічного деспотизму звучать сьогодні не менш гостро й злободенно. Сцени ненависницьких випадів щодо нашої держави, про які писав і томився в тюрмах Тарас Шевченко, вражають не лише українців, але й весь цивілізований світ. Творчість українського митця є важливою для нас, бо він, пишучи про минуле України, передрік нам наше майбутнє.
