
Крістофер Лі — граф Дуку, Саруман, який міг стати Гендальфом, і справжній агент часів Другої світової війни. Його життя нагадувало пригодницький роман: військова розвідка, небезпечні спецоперації, знайомство з Джоном Толкіном, культові ролі в кіно та навіть музична кар’єра, яка принесла йому місце в чартах у 90-річному віці. А ще він був посвячений у лицарі. Згадуємо найяскравіші сторінки життя сера Крістофера Лі — людини, якій було замало просто бути кінозіркою.
Родовід, гідний королівських хронік
Крістофер Лі народився 27 травня 1922 року в лондонському районі Белгравія, у родині, чиє походження могло б стати сюжетом окремого історичного роману. Його батько, підполковник Джеффрі Троллоп Лі, служив у 60-му Королівському стрілецькому корпусі британської армії. Мати, Естель Марі Карандіні ді Сарзано, була італійською графинею та представницею старовинного аристократичного роду.

За родинними переказами, коріння Карандіні сягало часів династії Борджіа, а серед далеких предків актора називали навіть Карла Великого. Крістофер також мав родинний зв’язок із генералом Конфедерації Робертом Едвардом Лі. Італійське походження матері згодом стало підставою для надання йому почесного громадянства Італії.
Естель Марі була не лише представницею знатного роду, а й відомою красунею свого часу. Її портрети створювали художники Джон Лавері та Освальд Бірлі, а скульпторка Клер Шерідан увічнила її в скульптурі. З материнського боку прадід Крістофера був італійським політичним емігрантом. Хрещеним батьком майбутнього актора став князь Александер Баттенберг (пізніше відомий як 1-й маркіз Карісбрук) — онук британської королеви Вікторії. Тож Крістофер Лі змалку перебував в оточенні людей, пов’язаних із європейською аристократією.
У дитинстві його життя різко змінилося: батьки розлучилися, коли Крістофер був ще зовсім малим. Мати забрала його разом із сестрою до Швейцарії. Там хлопчик навчався в академії міс Фішер у Венгені й навіть уперше спробував себе на сцені. Його дебютною роллю став казковий лиходій Румпельштільцхен. Виходить, схильність до перевтілення в неоднозначних персонажів проявилася задовго до Дракули та Сарумана.
Пізніше родина повернулася до Лондона. Крістофер Лі продовжив навчання у приватній школі, а після другого шлюбу матері з банкіром Гаркортом Роузом опинився в родинному колі, пов’язаному з письменником Яном Флемінгом. Роуз був його зведеним кузеном, а сам Флемінг згодом створив Джеймса Бонда — героя, з яким біографія Лі матиме ще один несподіваний перетин.
Хлопець мріяв навчатися в престижному Ітонському коледжі, але не зміг отримати стипендію. Під час вступного випробування йому довелося грати лиходія перед письменником Монтегю Родсом Джеймсом, відомим автором містичних оповідань. За спогадами Лі, той не оцінив його акторських здібностей. Іронія долі полягала в тому, що приблизно через шістдесят років Крістофер сам зіграв письменника в постановці BBC.
Зрештою Лі вступив до Веллінгтонського коледжу, де завдяки стипендії вивчав класичні студії. Попереду на нього чекали війна, розвідка та кар’єра, яка зробить його одним із найвпізнаваніших акторів свого покоління.
Знайомство з убивцями Распутіна


Ще в дитинстві Крістофер Лі опинився в компанії людей, чиї імена увійшли в історію Російської імперії. У 1920-х роках він особисто зустрів князя Фелікса Юсупова та великого князя Дмитра Павловича — двох учасників змови й убивства Григорія Распутіна.

Це знайомство відбулося задовго до того, як актор отримав роль самого Распутіна у фільмі британської студії Hammer «Распутін: Божевільний монах» (1966). Тож історія зробила несподіване коло: люди, причетні до загибелі загадкового фаворита царської родини, зустрілися з майбутнім актором, якому ще належало втілити Распутіна на екрані.
Від Зимової війни до секретних завдань британської армії
Друга світова війна стала для Крістофера Лі періодом, який більше нагадував шпигунський трилер, ніж біографію майбутньої кінозірки. Його військова кар’єра охопила добровольчу спробу потрапити на фронт, службу в британських Королівських повітряних силах, роботу шифрувальником і участь у військових кампаніях у Північній Африці та Європі.

У сімнадцять років, наприкінці 1939-го, Лі вирішив вирушити до Фінляндії, щоб підтримати її армію під час Зимової війни проти Радянського Союзу. Разом з іншими британськими добровольцями він провів там близько двох тижнів. Однак до безпосередніх бойових дій не потрапив: їхній підрозділ перебував далеко від лінії зіткнення. Попри це, сама спроба долучитися до війни стала однією з перших незвичайних сторінок його біографії.
З початком Другої світової Лі вступив до Королівських повітряних сил Великої Британії. Він хотів стати пілотом і навіть проходив відповідну підготовку в Південній Африці, проте проблеми із зором завадили здійснити цей задум. Тоді майбутній актор отримав інше призначення — служив у 260-й ескадрильї RAF як шифрувальник. Разом із нею він опинився в Північній Африці, а згодом брав участь у кампаніях на Сицилії та в Італії.
За власними спогадами Лі, його військова діяльність не обмежувалася звичайною службою. Він також згадував про участь у спеціальних операціях, хоча подробиць не розкривав. Пізніше актор розповідав, що його прикомандировували до підрозділів SAS, але конкретні завдання залишалися таємницею. У 2011 році він пояснював, що не має права розповідати про операції, у яких могли брати участь колишні, чинні та майбутні військовослужбовці спецпідрозділів.
Війна була для нього не лише випробуванням мужності, а й боротьбою за власне здоров’я. За словами Лі, протягом одного року він шість разів переніс малярію. А ще незадовго до виверження Везувію в березні 1944 року опинився поблизу вулкана. Серед його спогадів були й значно страшніші картини: загибель людей, наслідки катувань, важкі поранення та руйнування від вибухів. Актор зізнавався, що з часом виробив своєрідний психологічний захист, який допомагав витримувати побачене. Він наголошував, що все це було необхідно для перемоги.


Після завершення війни Лі ще деякий час працював у структурах, пов’язаних із розшуком нацистських воєнних злочинців. Володіння французькою та італійською мовами стало йому в пригоді під час цієї роботи. Лише після завершення військової служби він остаточно обрав інший шлях — акторську кар’єру. З Королівських повітряних сил Лі звільнився у званні флайт-лейтенанта.
На той момент йому було лише 23 роки. Він уже побував у різних країнах, пережив небезпечні військові кампанії, хвороби та побачив найтемніші сторони війни. Голлівуд ще навіть не знав його імені, але життя Крістофера Лі вже було схоже на сценарій пригодницького фільму.
Від Франкенштейна до Дракули: король екранних лиходіїв
У 1946 році Крістофер Лі підписав семирічний контракт із кінокомпанією Rank Organisation. Допоміг йому в цьому родич матері — італійський дипломат Ніколо Карандіні. Дебют актора відбувся у готичному фільмі Теренса Янга «Коридор дзеркал» (1947). Невдовзі він з’явився в екранізації «Гамлета» Лоуренса Олів’є, де познайомився з Пітером Кашингом. Згодом вони стали близькими друзями й часто працювали разом.


Справжній прорив стався наприкінці 1950-х, коли Крістофер Лі почав співпрацювати з британською студією Hammer. У фільмі «Прокляття Франкенштейна» (1957) він зіграв чудовисько, а вже наступного року вперше втілив на екрані графа Дракулу.
Цікаво, що він зіграв легендарного вампіра дев’ять разів, більше за будь-якого іншого актора. Але його галерея похмурих персонажів значно ширша: Мумія, чудовисько Франкенштейна, Распутін, Фу Манчу, Мефістофель і навіть сама Смерть.

Пізніше Крістофер Лі перевтілився в графа Дуку у «Зоряних війнах» і Сарумана у «Володарі перснів». У фільмі «Три мушкетери» він зіграв Рошфора, додавши персонажу пов’язку на око, якої не було в романі Александра Дюма. Ця деталь настільки закріпилася в масовій культурі, що згодом стала майже невіддільною від образу героя. Серед інших відомих ролей — лорд Саммерайл у «Плетеній людині» та Франсіско Скараманга у фільмі про Джеймса Бонда «Людина із золотим пістолетом». Він також зіграв Шерлока Холмса, його брата Майкрофта та лиходія Фу Манчу. Попри те, що глядачі часто асоціювали Лі з жахами, його акторський діапазон був значно ширшим.
За деякими підрахунками, близько 80% ролей Лі були негативними персонажами. Та в житті актор зовсім не нагадував своїх екранних лиходіїв: колеги згадували його як справжнього професіонала, ввічливу й доброзичливу людину, з якою було легко працювати.
Дуель, яка ледь не закінчилася трагедією

Під час зйомок фільму «Темний месник» (The Dark Avenger, 1955) Крістофер Лі брав участь у сцені поєдинку з Ерролом Флінном. За однією з історій, Флінн був напідпитку й під час фехтування випадково глибоко порізав руку партнера, ледь не відтявши йому палець. Травма виявилася незворотною.
Згодом Лі нібито відплатив колезі просто на знімальному майданчику — зрізав мечем його перуку. Розлючений Флінн зачинився у трейлері й відмовився повертатися до роботи, доки Лі не запевнив його, що все сталося випадково.
Як Крістофер Лі ледь не зіграв Бонда
Крістофер Лі та Ян Флемінга, автор романів про Джеймса Бонда, добре знали одне одного ще з юності. Флемінг у близькому колі розповідав, що надихався військовим досвідом і характером родича, створюючи образ знаменитого шпигуна.
Коли кар’єра Лі почала набирати обертів, Флемінг хотів залучити його до екранізації своєї шпигунської серії. Актор навіть розглядався на роль доктора Ноу в першому фільмі бондіани «Доктор Ноу» (1962), але зрештою персонажа зіграв Джозеф Вайзман. Флемінг надто пізно запропонував кандидатуру Лі продюсерам.

Та зрештою Крістофер все ж потрапив до всесвіту Бонда. У 1974 році він зіграв одного з найвідоміших супротивників агента 007 — Франсіско Скарамангу у фільмі «Людина із золотим пістолетом».
Граф, приватні детективи та дозвіл шведського монарха

У 1950-х роках Крістофер Лі був заручений із Генрієттою фон Розен, донькою графа Фріца фон Розена. Однак батько дівчини поставився до майбутнього зятя з недовірою. Він навіть найняв приватних детективів, щоб зібрати інформацію про актора, і вимагав рекомендацій від впливових людей.
Зрештою граф погодився на шлюб лише за однієї умови: Лі мав отримати благословення короля Швеції. Актор зумів виконати й цю незвичну вимогу. Проте королівська згода не стала запорукою щасливого фіналу — згодом заручини пари розпалися, і до весілля справа так і не дійшла.
Своє особисте щастя Крістофер Лі знайшов пізніше. У 1961 році він одружився з данською моделлю Біргіт «Ґітте» Кронке. Подружжя прожило разом понад пів століття, у них народилася донька Крістіна Еріка Карандіні Лі. Актор також був дядьком британської акторки Гаррієт Волтер.
Єдиний актор «Володаря перснів», який зустрічався з Толкіном

Крістофер Лі був єдиним актором кінотрилогії «Володар перснів», який особисто зустрічався з автором книжок Дж. Р. Р. Толкіном. Їхня зустріч відбулася у 1950-х роках в оксфордському пабі Eagle and Child. Лі був давнім шанувальником творів письменника, добре знав історію Середзем’я і мріяв зіграти Гендальфа. За переказами, Толкін схвалив його кандидатуру на цю роль.
Однак режисер Пітер Джексон зрештою запропонував акторові образ Сарумана. Лі не лише переконливо втілив антагоніста, а й допомагав знімальній групі дотримуватися книжкового першоджерела. Його знання творів Толкіна були настільки ґрунтовними, що він міг підказувати деталі навіть самому режисерові.
Особливо запам’ятався випадок, коли під час зйомок сцени загибелі Боромира Крістофер Лі пояснив Джексону, як звучить людина, якій завдали ножового удару в спину. Актор знав це не з кіно: під час Другої світової війни він бачив наслідки справжніх бойових поранень.
«Володар перснів» дав новий поштовх кар’єрі Лі та відкрив йому дорогу до ще однієї культової кінофраншизи. У фільмах «Зоряні війни: Атака клонів» (2002) і «Зоряні війни: Помста ситхів» (2005) він зіграв графа Дуку — одного з головних супротивників джедаїв. Ім’я персонажа, за однією з версій, було обране з огляду на найвідомішу роль актора — графа Дракулу.
Попри поважний вік, Лі сам виконував значну частину сцен фехтування. Цікаво, що в першому фільмі «Зоряні війни» також з’явився його давній друг і партнер по численних стрічках Пітер Кашинг, який зіграв холоднокровного гранд-моффа Таркіна.
Від лицарського титулу до Книги рекордів Гіннесса

За багаторічну кар’єру Крістофер Лі отримав чимало відзнак у різних країнах. Найпочеснішою з них стало лицарське звання: у 2009 році його посвятили в лицарі-командори ордена Британської імперії, тож він отримав право називатися сером Крістофером Лі. Через поважний вік під час церемонії йому дозволили не ставати на коліно. Нагороду присудили за внесок у кінематограф і благодійну діяльність.
Серед інших відзнак актора — звання командора ордена Святого Іоанна (1997), французький орден Мистецтв і літератури (2011), стипендія BAFTA (2011) та премія Брема Стокера за життєві досягнення (1994).

Лі також потрапив до Книги рекордів Гіннесса. У 2007 році його відзначили за найбільшу кількість екранних ролей: на той момент він знявся у 244 фільмах і телевізійних проєктах, а згодом продовжив поповнювати цю колекцію. У 2013 році актора визнали найвищим виконавцем головних ролей — його зріст становив 196 сантиметрів. Щоправда, на початку кар’єри така особливість іноді заважала йому отримувати ролі, адже він часто був вищим за акторів, які грали головних героїв.
Ще один рекорд Крістофер Лі стосувався фехтування: він знявся у 17 фільмах зі сценами поєдинків на мечах. А у стрічках за мотивами творів Артура Конан Дойла встиг зіграти одразу трьох персонажів: Шерлока Холмса, його брата Майкрофта та Генрі Баскервіля.
Кінець шляху: смерть кінолегенди

Крістофер Лі помер 7 червня 2015 року у віці 93 років у лікарні Chelsea and Westminster Hospital у Лондоні. Незадовго до цього він відзначив свій день народження в лікарні, де перебував через проблеми з диханням і серцеву недостатність. Його дружина Біргіт вирішила повідомити про смерть публічно лише 11 червня, коли всі члени родини вже дізналися про втрату.
Звістка про смерть актора викликала хвилю співчуттів у світі кіно. Режисер Пітер Джексон назвав Лі людиною величезної ерудиції, яка зналася на мистецтві, літературі, історії та науці. Він наголосив, що актор посів особливе місце в історії кінематографа. Елайджа Вуд, виконавець ролі Фродо, згадав його як надзвичайну людину з неймовірним життєвим досвідом. А режисер Тім Бертон, який запросив Лі до п’яти своїх фільмів, назвав його справжньою легендою та одним зі своїх найбільших натхненників.
Британський інститут кіно також віддав шану акторові, відзначивши його майже сімдесятирічний внесок у кінематограф. Крістофер Лі залишив після себе не лише сотні ролей, а й унікальну історію життя, яка поєднала військову службу, музику та світове кіно.
Крістофер Лі: 7 фактів, які здивують навіть його шанувальників

🎸 У 88 років став зіркою хеві-металу
Крістофер Лі давно захоплювався важкою музикою, але перший повноцінний метал-альбом записав лише у 88 років. Платівка Charlemagne: By the Sword and the Cross, присвячена його легендарному предку Карлу Великому, отримала схвальні відгуки критиків і нагороду Spirit of Metal на церемонії Metal Hammer Golden Gods у 2010 році. Згодом актор випустив ще кілька альбомів, а його різдвяна композиція Jingle Hell потрапила до американського хіт-параду Billboard Hot 100, зробивши Лі найстаршим виконавцем, який досяг такого результату. Останній музичний реліз актора вийшов у грудні 2014 року.
🎬 Міг зіграти в легендарній комедії «Аероплан!»
На початку 1980-х Крістофер Лі пропонували роль доктора Румака в комедії Airplane!, але він відмовився. У підсумку персонажа зіграв Леслі Нільсен, для якого ця роль стала важливим поворотом у кар’єрі. Попри амплуа суворого кінолиходія, Лі мав чимало комедійних робіт. У 2006 році він навіть із подивом згадував, що колись був ведучим популярного шоу Saturday Night Live, але про це майже ніхто не знає.
🔪 Найбільше шкодував про відмову від «Гелловіна»
Режисер Джон Карпентер пропонував Крістоферу Лі роль доктора Сема Луміса в оригінальному фільмі жахів «Гелловін» (1978). Актор відмовився, але згодом визнав, що це було одне з найбільших професійних розчарувань у його житті. За словами Лі, він особисто зізнався Карпентеру, що шкодує про це рішення.
🎥 Називав «Плетену людину» найкращим фільмом у кар’єрі
У 2007 році актор зізнався, що найбільше серед своїх кіноробіт цінує культовий горор «Плетена людина» (1973), де зіграв загадкового лорда Саммерайла. Водночас найважливішою акторською роботою він вважав зовсім іншу роль — засновника Пакистану Мухаммада Алі Джинну в однойменній біографічній драмі 1998 року.
😳 Випадково знявся в еротичному фільмі
На початку 1970-х Крістофер Лі запросили зіграти оповідача у фільмі «Ежені» (Eugenie). Актор вважав, що бере участь у драмі про маркіза де Сада, і не підозрював про справжній характер стрічки. Його знімальний день минув цілком пристойно: малиновий смокінг, кілька людей у кадрі — усі одягнені. Лише через роки друг повідомив йому, що фільм виявився еротичним. За спогадами Лі, він навіть таємно прийшов у кінотеатр у темних окулярах і шарфі, щоб переконатися на власні очі, та був обурений побаченим.
🎮 Найстарший актор озвучування відеоігор
У віці 91 року і 316 днів Крістофер Лі знову озвучив Сарумана — цього разу для відеогри LEGO The Hobbit. Завдяки цьому він потрапив до Книги рекордів Гіннесса як найстарший актор озвучування відеоігор. Цікаво, що попередній рекорд також належав йому: у грі Kingdom Hearts 358/2 Days він працював над озвученням у віці 87 років.
🦇 Улюбленець Тіма Бертона
Крістофер Лі був одним із улюблених акторів режисера Тіма Бертона й з’явився в кількох його фільмах. Він зіграв бургомістра у «Сонній лощині», озвучив пастора Галсвеллса в мультфільмі «Труп нареченої» та втілив доктора Вілбура Вонки — батька Віллі Вонки — у «Чарлі і шоколадній фабриці». Для мюзиклу «Свіні Тодд: демон-перукар із Фліт-стріт» Лі навіть записав кілька пісень, але його епізод і музичні номери зрештою вирізали з фінальної версії фільму.
Історія Крістофера Лі — не єдина захоплива доля легенди кіно. Читайте також про Джеймса Діна — актора, чиє життя обірвалося трагічно рано.