Марія Браньяс у 117 років стала об’єктом дослідження іспанських учених, які заглибилися в її генетичний код, щоб з’ясувати, що дозволяє людині прожити понад століття. Дослідження виявило унікальні генетичні й біологічні фактори, які можуть стати ключем до секретів довголіття.
Марія Браньяс, яка відійшла у 2024 році у віці 117 років, стала однією з небагатьох людей, чиє тіло і ДНК піддали ретельному науковому вивченню з метою розгадки механізмів старіння. Дослідники з Інституту лейкемії Жузепа Каррераса в Барселоні виявили, що її клітини виглядали значно молодшими, ніж дозволяв її хронологічний вік, відкриваючи нові горизонти в розумінні біологічного довголіття.
Як тіло 117-річної Марії Браньяс відкрило секрети довголіття
Життєвий шлях Марії Браньяс, яка прожила понад століття, привернув увагу науковців у всьому світі. Епігенетики Елоя Сантос-Пухоль та Алейша Ногера-Кастельса відзначають, що її фізіологія стала рідкісним прикладом «довголіття без хвороб».
За життя Марія добровільно надавала зразки крові, слини, сечі та калу для досліджень. Результати показали: її клітини функціонували так, ніби вона була на десятки років молодшою за свій хронологічний вік.
Найбільше вражає, що Браньяс перевищила середню тривалість життя жінок у Каталонії більш ніж на 30 років. Її випадок став унікальною можливістю дослідити, як поєднання генетики та здорового способу життя може впливати на довголіття людини.
Генетика та біомаркери: секрети здоров’я Марії Браньяс
Одним із найбільш вражаючих відкриттів стало виявлення унікальних генетичних варіантів, що можуть пояснювати довголіття Марії Браньяс, її стійкий імунітет та міцне здоров’я серцево-судинної та нервової систем.
У крові Марії спостерігався надзвичайно низький рівень «поганого» холестерину (LDL) та тригліцеридів, одночасно високий — «хорошого» холестерину (HDL). Мінімальна концентрація запальних маркерів для її віку свідчила про рідкісну біологічну молодість організму.
Мікробіом кишківника та імунна система Браньяс демонстрували ознаки, характерні для значно молодших людей, що вказує на здатність її тіла підтримувати баланс імунних реакцій і ефективне засвоєння поживних речовин навіть у глибокій старості.
Науковці підкреслюють: активне соціальне та ментальне життя, безсумнівно, відігравало роль, але вирішальний внесок, найімовірніше, мали її генетичні особливості, які забезпечили надзвичайну тривалість життя.
Секрет довголіття Марії Браньяс у «ковпачках» на ДНК
Вчені звернули увагу на теломери — маленькі «ковпачки» на кінцях хромосом, що захищають генетичний код під час поділу клітин. Зазвичай їхнє вкорочення пов’язують зі старінням і ризиком хвороб.
У Марії Браньяс усе було інакше: її короткі теломери могли обмежувати надмірний поділ клітин і тим самим захищати від раку. Тобто те, що зазвичай вважається ознакою старіння, у її випадку могло стати справжнім щитом для здоров’я.
Що відкриття Марії Браньяс означає для науки
Супердовгожителі — надзвичайно рідкісна група людей, що становить менше 0,01% населення. Дослідження їхніх організмів дозволяє виявити унікальні біомаркери та особливості, які можуть стати ключем до розуміння механізмів довголіття.
Проте вчені наголошують: поки що ці дані отримані лише від однієї виняткової людини, тому висновки потребують підтвердження на ширших вибірках.
Попередні дослідження супердовгожителів виявляли схожі риси: генетичні маркери, що забезпечують стійкість до хронічних хвороб, стабільну роботу імунної системи та міцне серце.
З огляду на те, що кількість людей віком понад 100 років у світі зростає швидше за всі інші вікові групи, наука отримує унікальний шанс краще зрозуміти біологію старіння та знайти способи покращити якість життя в літньому віці.
