Ньютон був переконаний, що кінець світу тісно пов’язаний із біблійними передбаченнями, зокрема з Армагеддоном — вирішальною битвою, де зіткнуться сили добра і зла.
Біблія, математика і таємниця часу
Він відкрив закон всесвітнього тяжіння, але прагнув зрозуміти не лише рух планет — а й рух історії. У своїх приватних записах Ісаак Ньютон, мислитель XVII–XVIII століть, звернувся до сторінок Біблії, намагаючись знайти там відповідь на найдавніше людське запитання: коли настане кінець світу?
Його розрахунки привели до дати, яка й досі тривожить уяву — 2060 рік.
Армагеддон чи нова епоха
Попри апокаліптичний підтекст, Ньютон не пророкував повного знищення світу. Він вірив у біблійне передбачення Армагеддону — останньої битви, яка завершить земну історію. Та для нього це була не катастрофа, а завершення однієї епохи та початок іншої, коли Христос повернеться, щоб установити «Царство миру».
Як зазначає професор історії науки Стівен Д. Снобелен з Університету Кінгс-коледжу (Галіфакс), Ньютон розглядав 2060 рік радше як символ духовного оновлення, а не дату апокаліпсису.
Геній, який остерігався пророцтв
Попри власні підрахунки, Ньютон не схвалював звички передрікати «кінець днів». Він уважав це небезпечним спотворенням віри, що шкодить святим пророцтвам.
«Я не для того зазначаю цю дату, щоб визначити кінець, — писав він, — а щоб покласти край безглуздим вигадкам тих, хто знову й знову дискредитує віру своїми фантазіями. Христос прийде, як злодій уночі — і ніхто не знає ні дня, ні години».
Перевірка пророцтва
Минуло понад три століття, і людство невпинно наближається до тієї самої дати, яку Ньютон обережно вписав у свої записи. Чи справдиться бачення геніального вченого, чи воно поповнить список хибних передбачень — покаже час.
Одне лиш очевидно: навіть той, хто відкрив закони фізики, не міг обминути загадку, що непідвладна жодній формулі — загадку кінця і початку світу.
