 |
|
 |
 |
 |
 |
В этот день родился Пол Анка (Paul Anka), подростковый кумир конца 50-х — начала 60-х.  |  |


Вилітала галка З зеленого балка, Ой, вилітала й друга З зеленого й луга. Вилітала й третя З куща й очерета, Ой, та й сіла на сосні, На гілці розкішній. Не хилися й, гілко, Бо й так мені гірко, Ой, не  |
Ой шо я того та недоростка З роду й не любила, Та я ж до того й недоростка З роду я не говорила. А заговорила сьомої неділі: - А запрягай, недоросток, коні воронії, Та й поїдем, ой, недоросток, До батька  |
Та заскрипіли Воріточки тисовії, Наїхали до нас гостоньки Все чужіє. Та сховай, сховай мене, Моя матінко, й у комору, Ой, може ж я ці гостоньки Перестою. Та сховай, сховай, Моя матінко, хоч у хижу, Ой, може я ці гостоньки Пересиджу.  |


Ой, із-за гори з-за крутої Та й голубка гуде, То дівчина же, ой, до батенька, Ой, повінчана йде. Та, ой, батенько ріднесенький, Ой, порадуй мене, Та шо я прийшла же, ой, повінчала, Чи приймеши мене? Ой, одрізана скиба й хліба,  |
Лягає туман, туман сторіч На підвіконня, А ми п'ємо, п'ємо всю ніч П'янке безсоння... Приспів: Безсоння хміль - солодкий біль, Кохання зілля, П'ємо ми вдвох до забуття, До божевілля... Безсоння хміль - солодкий біль, Солодкий біль, кохання зілля, П'ємо ми  |
Застогнало, заплакало - Чи сова, чи вдова? Покотило байраками. Задиміла трава. Недобілене около... Щітка випала з рук. Тільки здавлено охнула І осіла на рунь. ... Він спіткнувся край битого За сусіднім селом. Підняли на граніт його В піднебесся чолом. ...  |
Мене звуть Тризубий Стас, маю тіло й душу, Тим не менше, я всіх вас попередить мушу: Що душа ще молода — бачите, як співає! А от з тілом вже біда, і іншого немає. Вже поскрипує кардан, щось в моторі стука,  |
Мете... Вихрить за вікнами, гуде, мете... Мете... А на душі — ні се, ні те. Мете... А ви, напевно, вже спите, спите... Ми бачились два тижні. Ви були такі ніжні... Тепер те все пусте. Я вас три місяці не виджу,  |
День за дниною плине хвилями Під колеса млина — Залишається лиш біла піна. Лютий, березень, серпень, вересень — І пробігли літа. Все минається і назад не верта. І лиш кохання одне не покидає мене. Воно на довгі роки, воно моє  |
Один Верблюд сказав колезі Верблюду: - Хау ду ю ду! Як ся подобає пустеля вам оця? Куди не глянь — ні краю, ні кінця! — Я з вами згоден, — була відповідь — О, йєс! Пустеля — фест! Бо гріє,  |
В нас тепер ринковий рай, все для народу. Хочеш: живи, чи вмирай — дали свободу. Але, як завжди, народ не панікує: В кожного власний город — він порятує! І люди сапають, сапають, сапають, сапають, Сапають — а сльози капають, капають,  |
Добрий день, май нейм Іван. Це є сентрал наш майдан. Він є символ індепеденс, зіс із б'ютіфуль фонтан. Прошу взяти долар ван, кинуть даун в цей фонтан, А потім підем еврібаді в Гайдамацький ресторан. Тут в нас комплексний обід, будем  |
Вересневі дощі... Одягнулись в плащі люди. Світ від холоду вкляк і тепер тільки так буде. Чи настав Страшний Суд, чи якийсь п'ятий кут, може? Відпусти нам гріхи, дай нам ноги сухі, Боже! А на Таїті живуть у нескінченнім літі. Банани  |
Мэрилину Мэнсону не понравилась статья журналиста Трэвиса Келлер  |  |
Пройшло тільки кілька місяців з моменту виходу його другого, і вже "платинового" у Сполучених Штатах, альбому з одноіменною назвою "David Cook" і стало зрозуміло, що присутність цього талановитого американського виконавця на "Myradio" не може бути непоміченою.  |  |
Ти іще не розумієш та сьогодні Ти зі мною зустрічаєш свою мрію, Може, трохи божевільну, нереальну, Але сильну - я від цього млію... Те, що відбувається з тобою Ти не бачив навіть в снах своїх Барвисто-кольорових. Я сьогодні не така,  |
Інколи я бачу світло в тім вікні, Інколи я плачу, боляче мені. Силуети, шторами розбиті, Миті пролітають, як секунди недобиті, Лиш твоє вікно відкрите знає, Що так довго я шукаю! Приспів: Я тебе знайшла | Та прийшла зима, | Холодне  |
Я іду у потоці людської безодні, Я сьогодні чужа і далека сьогодні, Мої ноги важкі та землі не відчувають, Бо тепер в моїй душі щось помирає. Мій настрій такий, що хочеться вити І від болю не знаєш куди себе подіти  |
Ти сьогодні квіти купив І кімнату вилизав до блиску: Негатив весь змив, Хмари вирізав так чисто, А я Досі сплю, ніжуся собі у ліжку, Вихід я знайду, Підберусь до тебе нишком. Приспів: Подаруй мені Перший день весни! Залиши мені його  |
1 | 2 | 3 | 4 » |
 |
|
|
 |