 |
|
 |
 |
 |
 |
я вже від'їжджаю (2) Ґазету читаю, їду у трамваю Бувай ми здорова, вже тя не чекаю Куплю си кашкета, на вуха нагачу Бувай ми здорова, вже тебе не бачу (2) Купив чи кашкета, моїх вух не видно Бувай ми здорова,  |


Крізь тумани і грози, Крізь озорені дні Появилася мати зорею мені. Приспів: Моя найсолодша у рідному краї, Душа, як веселка, у житнім теплі. І чути, як небо, тут небо розмовляє Мовою матері, мовою землі, Мовою матері-землі... Крізь висоти і далі,  |
Через річеньку, через биструю Подай рученьку, подай другую, Подай рученьку, подай другую. Через річеньку, через болото Подай рученьку, моє золото, Подай рученьку, моє золото. Через річеньку, через биструю Подай рученьку, подай другую, Подай рученьку, подай другую.  |
F# Dm# В спортзалі тихо, не бігають діти На стінах шаріки, і на столах квіти І не насварять за помаду вчителі Сьогодні можна, сьогодні випускний Приспів: Gm# Dm# F# C# Останній раз, одягнеш форму і поплач Останній вальс, танцює зі  |


Кожна порядна самка Мріє про принца із замку Щоб коник був білосніжний Щоб принц був до неї ніжний З блакитними щоб очима Щоб мав чємоданчік з грошима Щоб мав на пояші шпагу Прискакав би до неї в общагу А вона  |
Ми зустрілись в Інтернеті Ти була ніжна як весна Мені сказала: "Здраствуй Пєтя" І в offline утікла А я шукав тебе на сайтах Fkontakte, в odnoklassniki.ru Але між нами гігабайти Й не факт, що я тебе знайду Приспів: І я  |
Там, де біла хата на любов багата Скупані в любистку ми росли, Пахне рута-м'ята, вітром не прим'ята, Там, де ми закохані були з тобою! В тихі вечори над колисками Нам пісень співали матері, Пролітають роки за роками, Стеляться тумани на  |
Тихим став за вікнами вечір, Зорями він лагідно світить, Наче дивляться з небес чарівні очі, | Зустрічають мрії ночі. | (2) Засинай, побачиш сон-казку Про далекий край за тим морем, Де добро і ласка ніжно обіймають | Перші почуття любові.  |
Сурми кличуть в бій, сурми голосні, За рікою під горою - коні вороні, Козаки ідуть, аж гори гудуть, Край містечка Берестечка бій ведуть. Встали на зорі, як в огоневі*, Тешуть коні копитами, аж земля горить. Нагаї* в руках - за  |
Гей літа орел, літа сизий Попід небесами. Гуля Максим, гуля батько | Степами, ярами. | (2) Гей літа орел, літа сизий, А за ним орлята. Гуля Максим, гуля батько, А за ним хлоп'ята. Нема в нього ні оселі, Ні саду,  |
Як ніч м'я покриє, зіронька засіє, Тоді ти сказала ти: "Прийди!" Зіроньки сіяють, тебе виглядаю, | Коли, ох, коли ти прийдеш? | (2) В долині чудесній, при думі прелесній Щаслива була ти і я. Тодішнії хвилі іще несміливі, | Ой,  |
Їхні очі блукали у хмарах, Нечутлива земля забувала їх. Їх слова вже не стануть тлумачити, Шепотіти забутими мовами. Гасли вогнями крики у полум'ї, Закатовані, ордами спалені, Одинокі квіти мороку Проростали в сяйві з попелу. Їх думки карбувались у камені, Шлях  |
Чорна рілля ізорана, Гей, гей, Чорна рілля ізорана, Ще й трупами засіяна, Гей, гей... Білим тілом зволочена, Гей, гей, Білим тілом зволочена, Ще й кровію сполочена, Гей, гей... Летить ворон з чужих країв, Гей, гей, Ой, летить ворон з чужих  |
Закувала та сива зозуля Рано-вранці на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, та на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад морем, Та й винеси нас  |
G Кипить картопля в синхрофазотроні D Стоїть мій чайник на плиті G А я сиджу на унітазі (чи підвіконні) D І думаю що ще в житті C D Мені потрібно окрім тебе C D G Мені потрібно окрім тебе А  |
Спалив нам крила перший день зими І стер потому всі небесні сіті, Хвилина залишилась до імли Та очі чорним шовком вже покриті... Холодні руки заламає страх, | Гадюкою у душу заповзає, | В порожнім домі на семи вітрах | Повільно  |
1 |
 |
|
|
 |