Палюночку пив бим, дівчатко любив бим. Чорни очка мало, гей, вера, полюбив бим. (2) Мишлілас, мамичко, же ня ся не збудеш. Я ти повідала, же пвакати будеш. (2) Ой пвачу, я пвачу на свою мамичку, Же ня замуж дава, ой,

Пані весна нам воскресла, Воскресла, Што же она нам принесла, Принесла. Принесла она красойку, Красойку, Як на небі, як на небі Зіройку!

Панове-сватове, поволи ступайте, Солом'яне село, лем го не запальте. (2) Як го запалите, то го загасите, Нашу паню млоду одталь не возмете. (2) Не будеме їсти, не будеме пити, Покаль нам не дате по што ми ту пришли. (2) Бо

Пасва, пасва пастирочка, Пасва вовки у лісочка І так собі співа: Пришов, пришов ґу мі заяц, Хтів мі вовки заят, Она йому не дава. Гей, шугай вовки, (4) Она йому не дава. Ганцю, Ганцю, я не заяц. Не хцу твої

Пасла би я воли, але юж не сама, (2) З тобом, Янчик, з тобом, під зеленим бобом. (2) Там під лісом Феся телята пасає, (2) Телята пасає, хорошо співає, Аж ся по долині голос роздягає. Што там, Фесю, робиш, што

Пасла коні на вигоні, на вигоні І на капустичку. (2) Пришов ку ній в чорній гуни, в чорній гуни І в капелюшку. (2) Ой зажену я конички, я конички На зелений овес. (2) А сам піду до милої, до милої

Ти казала "прийди, прийди", Не казала куди, куди. Я прийшов тебе нема, Підманула, підвела. Приспів: Ти ж мене підманула, | Ти ж мене підвела, | Ти ж мене молодого | З ума-розуму звела. | (2) Ти казала у вівторок Поцілуєш

Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! - Козаки гукали, гукали! Козаки гукали, гукали! Козаки гукали, гукали! Шинкарочка мнеться, мнеться, Шинкарочка мнеться, мнеться I не схаменеться. Гей, кобзар вшкварив, а козаки - Аж Хортиця гнеться, Хортиця! Аж Хортиця гнеться, Хортиця! Аж Хортиця гнеться!

Над рідним краєм веселка грає, Струмки-смерічки танок ведуть, Всіх вірних друзів, Всіх щирих друзів Карпати кличуть, Карпати ждуть! Ой, дана-дана, ой, дана-дана, | Героїв славних Карпати ждуть! | (2) Хто йшов гаями колись з боями, Хто кров гарячу пролив ось

Нарешті четвер, нарешті збудився, Ціленький день лежу, ані разу не полився, Вибрав собі пригоди, перейшов перешкоди, Пісня збудила мене!.. Гулаг - не тюрма, з'явилася воля, Ти не є одна, не співай сама, Веди в свою дорогу, пісню візьми із собою,

Молодий письменник пісню написав, Гітару він позичив і музику заграв. Поїхав він до міста, щоби гроші заробити, Щоби молодих людей свою пісню навчити. Пісню заграв, пісню, гітару він мав, Його люди вірно слухали, коли він співав. Почали їм співати, небезпечно

То зима, то весна, стало срібне зеленим, Та у радощів - присмак біди: Ти один, я одна, наче ми - полонені Самоти... І щоночі, щоночі, щоночі Сни ти бачиш тривожні і злі, І прокинувшись, тихо шепочеш: "Наталі..." Приспів: (2) Ти

Речитатив: Був собі дід Андрушка, А в нього - баба Марушка, А в баби - донечка Мінка, А в дочки - собачка Хвінка, А в собачки товаришка - кіця Варварка, А в кіці Варварки - мишка Сіроманка... Очі сумні, очі

Бистра вода мене несе, Мені ворожить ясне сонце, Вітер шумить, місяць блистить, Вечірня пісня тут гомонить. Збудився я і пісню чув, Чув я в траві, чув я в воді. Нехай будемо тут, з водою пливемо, Тут у лісі життя почнемо.